Фінансова діяльність в Іnternet

• якщо Іntranet буде інтегрована в Іnternet, тобто буде й Еxtranet (або віртуальна приватна мережа), то для такої інтеграції на рівні корпоративної мережі все буде максимально підготовлено.

Типове визначення Іntranet – це захищена реалізація Web для об’єднання мереж корпорації (в одну загальну мережу). Застосування Web-технології передбачає наявність клієнтських об’єктів та серверних об’єктів.

До програмно-апаратної архітектури Іntranet входять:

• служби аутентифікації доступу до мережі, брандмауери тощо;

• системи пошуку інформації (можливо відповідні сервери застосувань);

• бази даних (сервери баз даних);

• служба каталогів (мережева файлова система) описує місцезнаходження інформації, права доступу, електронні адреси служб та суб’єктів мережі;

• системи документообігу, електронна пошта;

• системи адміністрування;

• клієнти.

Найпростіший варіант створення Іntranet: виділити у приватній мережі Web-сервер з відповідною інформацією (сайти за тематикою) і на кожній робочій станції розгорнути Web-броузер; якщо потрібний віддалений доступ – встановити Proxy-сервер.

Однією з проблем перетворення мережі організації в Еxtranet (віртуальну приватну мережу) є конфлікт ІP-адрес. На початковому етапі діяльності мережі, коли вибиралися ІP-адреси (які в Іnternet повинні бути унікальними і присвоюються спеціальною службою ІnterNІC), бралися будь-які, аби вони були унікальними у межах однієї локальної мережі. І такий розподіл ІP-адрес може всіх влаштовувати роками, поки не виникне питання виходу в Іnternet. Тоді потрібно або отримати для всіх станцій, точніше для підмережі, ІP-адреси від ІnterNІC, або мати хоча б одну “справжню” ІP-адресу в Іnternet, а всі інші (некоректні) маскувати через брандмауер.

Виділяють наступні рівні реалізації Іntranet:

• підрозділ (компанії, організації) – охоплює декілька приміщень в одному географічному пункті; кількість вузлів – декілька сотень;

• регіональний – охоплює багато різних рівнів підрозділів у різних географічних пунктах однієї країни; кількість вузлів – до 1000;

• глобальний – охоплює підрозділи компанії в різних країнах; кількість вузлів – понад 1000.

З приводу доцільності використання технології Іntranet у банківській справі можна навести наступні аргументи:

1) HTTP-процесор (Web-сервер) через мережу Ethernet 10 Мбіт/с (мінімальна швидкість для “старого” Ethernet) може приймати і виконувати у секунду не менше 300 трансакцій; навіть для дуже великого банку недосяжно “завалити” такий сервер;

2) зміна інтерфейсу клієнтських станцій (операторів банку) не потребує зміни їх програмного забезпечення, бо вся “математика” реалізується на Web-сервері. Для клієнта (Іntranet-термінала) достатньо мати Web-броузер. Оскільки на клієнті немає потреби експлуатувати потужне програмне забезпечення, яке потребує сучасних комп’ютерів, тепер робочі місця можуть обладнуватися PC нижнього цінового рівня (навіть бездисковими станціями), а для старих моделей PC це нове “дихання” у продовженні їх експлуатації;