Методологія оперативного обліку міжнародних економічних операцій
Першим джерелом для організації та проведення оперативного обліку в галузі зовнішньоекономічної діяльності є погоджений і підписаний сторонами контракт на виконання певних видів робіт, послуг або поставки товарів.
У цьому розділі ми й розглянемо на конкретних прикладах яким чином здійснюється оперативний облік за міжнародними економічними операціями, але не за всіма видами, а за основними, оскільки їх кількість (за даними Державного митного комітету України) у міжнародній економічній діяльності українських суб’єктів господарювання значна.
З метою наочності застосування оперативного обліку за допомогою пропонованої автоматизованої системи «Оперативного обліку та контролю за міжнародними економічними операціями» ми будемо її розглядати на конкретних прикладах контрактів щодо здійснення певних видів економічних операцій, що найчастіше застосовуються в міжнародній економічній діяльності суб’єк¬тами господарювання України.
Оперативно-облікова робота має здійснюватись у два етапи:
Заповнення картки оперативного обліку і контролю первинними даними обліку за інформацією з контракту.
Заповнення оперативно-обліковими даними, що надходитимуть у міру виконання конкретних етапів міжнародного економіч¬ного контракту.
Оперативний облік проводиться за методологією.
Методологія оперативного обліку охоплює певні методи, прийоми, способи, які повинні виходити із завдань.
Професори О. Ф. Мухін і Ю. А. Григор’єв писали: «… до основних завдань обліку в зовнішній торгівлі належать:
Контроль за виконанням зовнішньоторговельних планів і торговельних угод.
Повсякденне спостереження за точним виконанням зобов’я¬зань за зовнішньоторговельними угодами.
Контроль за рухом і збереженням експортних та імпортних товарів.
Забезпечення своєчасності та правильності розрахунків за зовнішньоторговельними операціями.
Правильне визначення величини засобів об’єднання та їх дже¬рел і раціональне пришвидшення кругообігу цих засобів.
Точне обчислення рівня рентабельності (ефективності) реалізації товарів.
Визначення результатів господарської діяльності об’єднання.
Своєчасне та правильне складання звітності за зовнішньоторговельними операціями» [235, с. 10—11].
Виходячи із завдань оперативного обліку, розглянемо його методи та їх застосування в міжнародній економічній діяльності.
Професор П. П. Німчинов зазначав: «Якогось єдиного, тільки йому властивого, методу оперативно-технічний облік не має. Він використовує в основному методи статистики, зокрема метод спостереження» [246, с. 19].
Але якщо лише спостерігати за якимось певним процесом або подією, то це буде лише спостереження. Оперативний облік передбачає фіксацію події (процесу) з метою подальшого управління подією (процесом). Професор Б. І. Валуєв зазначав: «Оперативне управління здійснюється не тільки об’єктами, що перебу¬вають у сфері інтересів поточного управління, а й об’єктами локальної дії, що втрачають своє значення в момент завершення операції. В оперативному обліку ці об’єкти фіксуються, а в бухгалтерському — не відображаються взагалі [262, с. 69].
І. І. Каракоз писав: «Основними прийомами (способами), що застосовуються в оперативному обліку, є: