Поняття і роль банків у суспільстві
Таким чином, банк відрізняється від будь-яких інших інституцій (суб'єктів) господарської діяльності саме своєю функціональною природою (грошово-кредитними операціями банку). Важливо пам'ятати таке правило: намагаючись визначити характер кредитної установи, потрібно з'ясувати, чи є в статутних документах цієї установи слова “банк” або “небанківська кредитна установа” і чи зазначається його організаційно-правова форма.
4. Банк як об'єкт комунальної власності
Останнім часом стала популярною така юридична новела. Йдеться про створення та існування банку як об'єкта комунальної власності територіальної громади, що передбачає Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні” від 21 травня 1997 р. Відповідно до ст. 70 цього Закону “органи місцевого самоврядування можуть у межах законодавства створювати комунальні банки та інші фінансово-кредитні установи”.
Вперше у законодавстві закріплено право створювати комунальні банки органам місцевого самоврядування. І це природний шлях поширення на територіальну економіку організаційно-правових форм у сфері банківської діяльності, в якій заінтересовані держава, органи місцевого самоврядування, громадяни.
Це стало можливим завдяки вдосконаленню уповноважених суб'єктів кредитної сфери — банків, які можуть здійснювати будь-які види діяльності, що віднесені до їх компетенції. Але право мати офіційне найменування “банк” може належати виключно господарському товариству або державній установі, які отримали ліцензію від Національного банку України на здійснення банківських операцій. Найменування банку при його реєстрації завжди узгоджується з центральним банком України. Те ж саме стосується кредитної установи, яка утворюється з метою отримання депозитів чи інших надходжень коштів і забезпечення кредитування за власний рахунок економіки, інвестування підприємництва, надання в борг, наприклад, кредитів споживачу, закладних кредитів тощо. У такому разі найменування банку або кредитної установи є правовим засобом його індивідуалізації як юридичної особи.
На найменування поширюються цивільно-правові норми, оскільки це пов'язано з правом на використання того чи іншого імені (ст. 27 Цивільного кодексу України). Будь-яке найменування банку може використовуватися у товарному знаку, що свідчить про певні види послуг, які ним надаються. У будь-якому разі фіксацію всіх реквізитів банку та кредитної установи здійснюють Національний банк України, органи державної статистики та податкової служби.
Правові ознаки кредитної установи
Розглядаючи поняття “банк” варто виділити і правові ознаки фінансово-кредитної установи, яка може здійснювати будь-які види діяльності, включаючи банківську. Але фінансово-кредитна установа не має спеціалізованого статусу як банк, оскільки характер її діяльності більш широкий, що відображається в її фірмовому найменуванні. Кредитна установа на відміну від банку має право здійснювати кредитні операції виключно за рахунок власних коштів (статутного капіталу) і не має права використовувати для цього залучені кошти. Кредитна установа може бути наділена правом управління цінними паперами, здійснювати на підставі ліцензії і за рахунок клієнтури клірингові (розрахункові) операції, але вона не займається прямими банківськими операціями. Таким чином, кредитна установа більше схожа на “фінансове підприємство”, яке працює під контролем Національного банку України.
Вимоги до існування банків та кредитних установ повинні відповідати банківським стандартам, які розробляються Міжнародною організацією із стандартизації (IS0), до якої на правах комітетів-членів входять аналогічні національні організації. Це важливо для того, щоб терміни “банк” та “кредитна установа” розумілися однаково всіма учасниками внутрішніх і міжнародно-правових відносин незалежно від того, де вони знаходяться і за яким національним законодавством створені і функціонують.
5. Банківські стандарти ISO
За європейськими стандартами кредитними установами вважаються:
— банки;