Мета і завдання правового регулювання банківської системи України

ПЛАН.

1.Банки як основний компонент ринкової економіки.

2.Центральний банк і розвиток банківського сектора.

3.Нормативні засади банківської діяльності.

4.Мета і завдання правового регулювання банківської системи України.

Зміст правового регулювання та його вплив на суспільні відносини в банківській сфері зумовлюються економічними чинниками. Право надає економічній діяльності юридичної форми, закріплює реальні виробничі відносини. Від успішного проведення науково обґрунтованих реформ залежить рівень добробуту народу. Банківська система, стимулюючи перехід до ринкових відносин усіх господарюючих суб'єктів та активно заощаджуючи їх кошти та кошти громадян, здійснюючи розрахунки і платежі, сприяє реформуванню економіки України. Це не тільки впливає на правову практику, а й підпорядковує правову думку її потребам, стимулює розвиток нових наукових галузей і відповідно формує нові правові засади кредитно-фінансового механізму у державі.

1. Банки як основний компонент ринкової економіки

Банки як фінансово-кредитні установи є основним компонентом того економічного ладу, який називається ринковим господарством. Банки – це один із найважливіших інститутів ринкової економіки, тобто це установи, що акумулюють грошові кошти й нагромадження, використовують їх як ресурси для надання кредитів, здійснюють грошові розрахунки, емісію грошей та цінних паперів, облік векселів, операцій із золотом, іноземною валютою тощо і надають послуги.

Залежно від виконуваних функцій розрізняють банки емісійні та неемісійні. Емісійними, як правило, є центральні банки, яким надається право випускати в обіг грошові знаки.

Банки, що виконують функції центральних, торгують грошовим товаром тільки з банками і не вступають у безпосередні кредитні відносини із субєктами господарювання.

Головне завдання емісійних банків полягає в управлінні емісійною, кредитною та розрахунковою діяльністю банківської системи.

Залежно від підпорядкованоситі кредитних інститутів згідно з чинним законодавством і від ієрархічної структури кредитної системи розрізняють два основних принципи побудови банківської системи: однорівневий і дворівневий.

Однорівневий принцип побудови банківської системи передбачає перевагу горизонтальних звязків між банками, універсалізацією їхніх функцій та операцій.

Дворівневий принцип побудови банківської системи грунтується на організації відносин між банківськими установами як по горизонталі, так і по вертикалі.

Відносини по горизонталі – це відносини рівноправного партнерства між низовими ланками (комерційними банками різних типів і видів незалежно від форми власності);

Відносини по вертикалі – це відносини між центральним банком як керівним і управлінським центром низовими ланками (комерційними банками).

Сучасна банківська система України побудована за дворівневим принципом: на першому рівні – центральний банк (НБУ), на другомі – комерційні банки різних форм власності, спеціалізації та сфери дфяльності.