Іпотечний кредит як засіб довгострокового фінансування промислових підприємств

Як правило, при підготовці висновку про можливості видачі іпотечного кредиту підприємству спеціальний підрозділ банку (або департамент економічної політики міста або регіону) жадає від потенційного заставника подання таких документів:

- листа-клопотання;

- бізнес-плану, техніко-економічного обґрунтування проекту;

- установчих документів;

- копій фінансових звітів;

- інвестиційного паспорта;

- висновку аудитора (для діючих підприємств);

- довідки про майно і права позичальника.

Перевірка поданих документів і оцінка вартості об'єкта застави (термін - приблизно 1 місяць) дозволяють скласти висновок про доцільність реалізації і можливості заставного забезпечення. До основних критеріїв добору проектів належать: соціальна й економічна значимість проекту, його економічна ефективність (терміни реалізації, окупності, розмір прибутку і т.п.), наявність в одержувача кредиту майна і майнових прав, достатніх для застави вартості.Слід зазначити, що у ролі заставника може виступати не тільки самостійна юридична особа (організація, що здійснює проект), але й адміністрація (міста, району, регіону). У цьому випадку предметом застави буде майно зі спеціально створеного заставного фонду. У Росії, наприклад, при укладенні угоди заставного кредитування передбачається одночасно укладати також договір страхування майна за рахунок заставника, внаслідок чого він одержує поліс титульного страхування (містить дані про право власності на об'єкт і гарантує реалізацію заставного права) і поліс ризикового страхування. Така угода підлягає обов'язковій державній реєстрації і нотаріальному засвідченню.

Одним з вирішальних напрямків розвитку української економіки є збільшення частки вироблюваного ВВП малими підприємствами. Саме малі підприємства, що не вимагають великих стартових інвестицій і працюють з високою оборотністю ресурсів, здатні найшвидше й найбільш ощадливо вирішувати проблеми реструктуризації частини економіки, формування і насичення ринку споживчих товарів.

Підтримка малого бізнесу - одне з пріоритетних завдань держави. По-перше, мале підприємництво - ефективний засіб вирішення ряду соціальних проблем, насамперед проблеми зайнятості. По-друге, розвиток малого бізнесу необхідний і з погляду більш повного і гармонійного використання економічних ресурсів. Інвестиційні кошти малих підприємств поділяються, як відомо, на власні і позикові. І хоча малий бізнес не вимагає великих вкладень для становлення і розвитку, багато підприємств не здатні на окремих етапах своєї діяльності обійтися без залучення коштів ззовні. Поки немає підстав говорити, що український малий бізнес користується перевагою в розподілі інвестиційних ресурсів. Фінансування - найбільш вузька ділянка в їх життєдіяльності.

Певну роль в інвестиційному процесі відіграють іноземні інвестиції. Їх позитивною особливістю є наявність значної і стабільної фінансової бази. Теоретично потенціал даних інвестицій при наявності сприятливого інвестиційного клімату досить значний. Однак перевага іноземних інвесторів стосується лише окремих галузей господарства і видів діяльності.

Сьогодні особливо важливо сформувати умови для розширення інвестицій у реальний сектор економіки. У цьому зв'язку можна згадати, наприклад, що свого часу у Бразилії було прийнято ряд законодавчих актів, які дозволяли іноземним компаніям торгівлю на території держави лише за умови створення в країні робочих місць і використання національної робочої сили.

Пошук внутрішньодержавних позикових коштів, як правило, обмежений можливостями вітчизняної кредитно-фінансової системи. Основна маса банків та інших кредитних організацій виявилась відірваною від реальної економіки. Значні кошти малому бізнесові дала приватизація, але в зв'язку з її завершенням і на це джерело розраховувати не доводиться.