Удосконалення оцінки доходів, витрат та прибутку комерційного банку

Виділяється також група витрат, що ставиться безпосередньо на рахунок «Прибутку і збитки звітного року»: збитки від розкрадань, прорахунки і недостачі по касових операціях, збитки від прийняття неплатоспроможних і фальшивих грошових знаків і монети. Всі ці витрати по утриманню подають прямі збитки банку.

Таким чином для оцінки видатків необхідно провести структурний аналіз, котрий допоможе визначити питому вагу кожної групи видатків в загальній їх суммі.

2.3.Оцінка прибутковості банку

Особливе місце у валовому доході комерційного банку для забезпеченя його фінансової стійкості належить прибутку.

Прибуток - це головний показник результативності роботи банку. Кількісна і якісна оцінка прибутковості провадиться з метою з'ясовування фінансової стійкості банку. Система цієї оцінки грунтується на прийнятої у світовій банківської практиці моделі формування чистого прибутку. Ця модель побудована таким чином, що доходи і витрати групуються на основі якісних критеріїв, що дозволяє дати не тільки кількісну, але і якісну оцінку рівня прибутковості банку.

Саме така характеристика блоків формування чистого прибутку банку лежить в основі кількісного і якісного аналізу її рівня. Одним із підходів до оцінки рівня прибутковості банка є виявлення сформованої тенденції зростання прибутку банку.

Проте така форма аналізу прибутку можливий на основі даних за декілька років. Позитивна оцінка рівня прибутковості дається в тому випадку, якщо склалася тенденція її росту в основному за рахунок процентного маржу і непроцентних прибутків. Негативний висновок про прибутковість банку може бути зроблений, якщо позитивні тенденції зростання прибутку пов'язані в основному з прибутками від операцій на ринку цінних паперів, із непередбаченими прибутками, а також із відстрочками по сплаті податків.

Особливістю функціонування банків є те, що велика доля їхніх збитків покривається поточними доходами. Тому в банках, на відміну від підприємств, платоспроможність забезпечується лише частиною власного капіталу. Банк вважається платоспроможним, доки залишається недоторканим його акціонерний (пайовий) капітал, тобто вартість активів банка дорівнює сумі його забезпечених зобов'язань плюс акціонерний (пайовий) капітал.

Різниця між доходами і витратами комерційного банки складає його валовий прибуток (валовий прибуток).

Саме показник валового прибутку (тобто без урахування сплати податків і розподіли залишкового прибутку) дає характеристику ефективності діяльності комерційного банки.

У банківській практикці не існує якогось одного показника, який би характеризував рентабельність роботи комерційного банки.

У загальноекономічному значенні поняття рентабельності і прибутковості збігаються. Тому фактично необхідно розрахувати показник рентабельності банку

Рентабельність характеризує рівень віддачі на 1 грн. вкладених коштів, що стосовно до комерційного банку означає співвідношення коштів, внесених акціонерами (пайовиками) банку, до розміру отриманого ними валового прибутку. Цей показник абстрагований від системи оподатковування комерційних банків і може слугувати для міжрегіонального порівняння ефективності діяльності комерційних банків.

Для того щоб оцінити ефективність діяльності комерційного банки в порівнянні з іншими суб'єктами економіки, доцільно використовувати такий показник, як відношення чистого прибутку до розміру оплаченого статутного фонду комерційного банку. Він характеризує ефективність і доцільність вкладень коштів у той або інший банк, ступінь «віддачі» статутного фонду.

По Приватбанку цей показник буде розраховуватися таким чином:

Пк = 66,454/45,00=1,476756 %.Проте статутний фонд банку, як і багато інших показників його діяльності (наприклад, розмір власних і притягнутих коштів, розмір кредитних вкладень і т.д.), має протягом року значні коливання. Тому більш правильним є їхнє застосування не на визначену дату, а використання середніх за період значень.