Класифікація кредитів комерційного банку. Умови кредитної угоди. Інвестиційні операції комерційних банків

Комерційні банки самостійно встановлюють рівень відсоткової ставки за міжбанківськими кредитами залежно від попиту та пропозиції на міжбанківському ринку та рівня облікової ставки. Комерційні банки можуть отримувати кредити від НБУ як банку останньої інстанції через кредитні аукціони, ломбардні операції, переоблік векселів на умовах двосторонніх договорів.

Питання про форми та види кредиту з практичного погляду не має такого важливого значення, як інші складові теорії кредиту. Можливо, цим пояснюється надто вільне трактування цього питання в більшості публікацій з теорії кредиту. Важко віднайти навіть два підручники, в яких давалось би однакове трактування сутності та асортименту, форм і видів кредиту. І справа не тільки в різній їх кількості, а й у тому, що нерідко одне й те саме поняття одні автори називають формами кредиту, інші — видами, і навпаки. Деякі автори говорять лише про форми кредиту і зовсім не згадують про види. Такий різнобій може негативно впливати на практику організації кредитування, зокрема на розроблення її нормативно-інструктивного забезпечення.

Вітчизняною банківською практикою були розроблені три методи кредитування: по залишку та по обороту, по сукупності матеріальних запасів та виробничих витрат.

Метод кредитування обумовлює форму позичкового рахунку, що використовується для надання та погашення кредиту. Здійснюючи кредитування на умовах терміновості, зворотності, платності і під забезпечення, регламентуючи відносини кредитора і позичальника за допомогою кредитного договору (угоди), комерційні банки прагнуть надавати позички надійним клієнтам, щоб виключити ризик непогашення і забезпечити своєчасне повернення виданих засобів.

Отже з розвитком ринкових відносин в Україні розвивається і ринок банківських послуг. На кредитному ринку з’являються все нові і нові форми та методи кредитування, покликані забезпечити різноманітні потреби позичальників. Розвиток міжнародних відносин сприяє координації української законодавчої бази з міжнародними нормами права.

2. Зазначте умови кредитної угоди

Відповідно до Положення «Про кредитування», затвердженим постановою Правління Національного Банку України №276 від 28 вересня 1995 року, кредитні взаємовідносини між банком та суб’єктом підприємницької діяльності регламентується на підставі кредитних договорів, що укладаються між кредитором і позичальником тільки у письмовій формі, які визначають взаємні зобов’язання та відповідальність сторін і не можуть змінюватись в односторонньому порядку без згоди обох сторін.Кредитний договір - цивільно-правовий документ, який визначає взаємні юридичні права і зобов’язання та економічну відповідальність комерційного банку і клієнта (позичальника) з приводу проведення кредитної операції. Кредитні відносини між кредитором (банком) і позичальником обов’язково набувають договірного характеру. В правовій державі має забезпечуватися повноцінна правова основа кредитного процесу. Здійснення кредитного обслуговування на договірній основі передбачається ст.25 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 7.12.2000р.

Головна вимога до змісту кредитного договору полягає у тому, щоби він містив у собі такі юридичні норми, які б дозволили регулювати весь комплекс взаємовідносин банку з клієнтом (позичальником). У банківській практиці використовуються типові форми кредитних договорів стосовно різних видів позик, хоча чинне законодавство й не встановлює загальних вимог до форми та умов кредитного договору. Типова форма кредитного договору наведена в Положенні НБУ «Про кредитування». На основі типової форми кредитного договору банки розробляють власні варіанти цього документа. Конкретний зміст кредитного договору, перелік усіх умов кредитної операції визначаються за згодою сторін. У кожному конкретному випадку зміст кредитного договору пристосовується до особливостей позичальника, враховує специфіку його фінансово-господарської діяльності.

Кредитний договір може бути укладений як шляхом складання одного документа, підписаного кредитором та позичальником, так і шляхом обміну листами, телеграмами, телефонограмами, підписаними стороною, яка їх надсилає.

Кредитні договори укладаються в письмовій формі і не можуть змінюватися в односторонньому порядку без згоди сторін. Стороною за кредитним договором є банк, а не кредитне управління (відділ) банку або інший його структурний підрозділ. У разі порушення цієї умови договір, укладений структурною одиницею банку від свого імені, вважається надійним. Зміни в договір вносяться за погодженням обох сторін. Кредитний договір має бути підписаний повноваженими особами сторін, які його укладають. Спірні питання щодо виконання договору у разі недосягнення згоди між сторонами розглядаються арбітражем або судом.