Банківська справа та грошово-кредитна система країни

Саме ця особливість визначає трактування банку як фінансового посередника, який регулює інтереси кредиторів і позичальників, виконуючи діяльність по заощадженню, кредитуванню та забезпеченню системи розрахунків. Саме комерційні банки мобілізують вільні грошові кошти шляхом відкриття депозитів та здійснюють діяльність по наданню комерційних, споживчих і заставних позичок, а також купівлю цінних паперів Уряду, та муніципальних облігацій. У результаті такої діяльності банк поєднує інтереси кредиторів та позичальників в просторі та часі, приймаючи на себе ризики неповернення коштів та невиконання зобов’язань.

В процесі виконання функцій безпеки і опосередкування фінансових угод банки збирають, зберігають, накопичують, модернізують, обробляють, контролюють та аналізують інформацію щодо своїх клієнтів. Таким чином, банки розглядаються як “інформаційні центри”, “інформаційні процесори”, де переробляється великий масив інформації. Якість інформаційних потоків визначає правильність рішень щодо кредитування, інвестування чи депозитної діяльності банку. В екстремальних випадках невдалі рішення можуть привести банк до фінансового краху.

Таким чином, комерційний банк можна визначити як підприємницьку структуру, що здійснює комерційну діяльність по заощадженню та розміщенню вільних грошових коштів в умовах якісного інформаційного простору з метою отримання прибутку для подальшого розширення та удосконалення власної діяльності.

2. Побудова та правові основи функціонування

банківської системи України

Банківська система – це сукупність різних видів банківських установ та банківських інструментів, за допомогою яких здійснюється мобілізація грошових коштів та їх розміщення через надання різних операцій та послуг.

Банки і банківська система – це економічні структури, які становлять один із типів фінансових посередників у системі ринкової інфраструктури.Банківська система України сформувалася у 1991 році і складається із двох рівнів. Перший рівень банківської системи становить Центральний банк – Національний банк України (НБУ). На другому рівні – комерційні форми різних форм власності, спеціалізації та сфер діяльності.

НБУ як центральний банк країни відповідає за підтримання стабільності національної грошової одиниці і забезпечує ефективне функціонування банківської системи в цілому. На відміну від центрального банку комерційні баки обслуговують учасників економічного процесу, фізичних осіб та державні структури. Функціональна діяльність комерційного банку – це його статутна діяльність, яка здійснюється як на ринку активних так і на ринку пасивних операцій.

Комерційні банки – це фінансові установи, які забезпечують рух грошових коштів між суб’єктами ринкових відносин на комерційних основах.

Пасивні операції комерційного банку – це операції, що забезпечують формування банківських ресурсів (власних і залучених).

Активні операції комерційного банку – це діяльність банку по розміщенню ресурсів шляхом надання послуг і операцій з метою отримання прибутку.

Схема побудови банківської системи України наведена на рис. 1

Рис. 1. Будова банківської системи.

Банки – це особливі інституції ринку, які в своїй діяльності керуються вимогами закону. Отже, банківська діяльність – набір посередницьких операцій на грошовому ринку, виконання яких дозволене законом під особливим наглядом держави.

Банки як юридичні особи, економічно самостійні і повнстю не залежать від виконавчих і закоодавчих органів влади в рішеннях, які пов’язані з їх оперативною внутрішньою діяльністю.