Менеджмент банківської системи на прикладі
Фінансовий менеджмент спрямований на управління рухом фінансових ресурсів і фінансових відносин, які виникли між господарськими суб'єктами в процесі руху фінансових ресурсів. Відповідь на запитання, як керувати цим та відносинами, що їх обумовлюють, складає зміст фінансового менеджменту.
Фінансовий менеджмент являє собою процес розробки мети управління фінансами і здійснення впливу на них за допомогою методів і важелів фінансового механізму. Таким чином, фінансовий менеджмент включає в себе стратегію і тактику управління.
Ціль роботи - аналіз банківської системи та вдосконалення банківського менеджменту в умовах ринкової економіки.
Об'єктом дослідження дипломної роботи є Путильське відділення 6799 Ощадного банку України Чернівецької області.
Робота складається із вступу, трьох розділів, висновку, списку використаної літератури.
Розділ 1.Банк як елемент ринкової інфраструктури.
§ 1.1 Банківська система та її роль в ринковій інфраструктурі.
Ринок є складною багатофункціональною структурою, в умовах якої функціонує багато економічних інститутів, одним з яких є банківська система.
Банки є особливими фінансовими інститутами і організаційними центрами ринку позичкових капіталів, тобто сукупності взаємовідносин, де об'єктом угоди виступає грошовий капітал та формується попит і пропозиції на нього. Разом з тим, рух грошових потоків через ринки позичкових капіталів є не що інше, як одна із форм існування фінансів. Розрізняють два види руху фінансів: прямі фінанси (вони здійснюються у вигляді грошових потоків між підприємцями чи нефінансовими корпораціями) та непрямі фінанси, рух яких проходить через банківську систему. Таким чином, через банк і здійснюється рух непрямого потоку фінансів. Існує два види ринку позичкових капіталів: первинний та вторинний. На первинному ринку здійснюється роз¬міщення фінансових вимог, наприклад: відкриття рахунків в бан¬ку, створення боргових зобов'язань. Вторинний ринок позичкового капіталу складають фінансові вимоги, строк платежів по яких не наступив.В свою чергу, ринок позичкових капіталів не є однорідним. В ньому розрізняють грошовий ринок та ринок капіталів. Грошо¬вий ринок пов'язаний з короткостроковими банківськими операція¬ми терміном до одного року. Ринок капіталів обслуговує серед¬ньострокові та довгострокові операції банків. Він поділяється на іпотечний ринок (операції з листами під заставу) та фінансо¬вий ринок (операції з цінними паперами). Особливістю фінансового ринку є те, що суб'єктами його є не тільки банки, але й фондова біржа, а об'єктом операцій виступають як цінні па¬пери приватних підприємців, так і державні інститути.
Грошовий ринок та ринок капіталів являють собою вторинні ринки позичкових капіталів. Кожний з цих ринків має власний інструментарій, тобто конкретні фінансові цінності, що обер¬таються на них.
Вони розрізняються по статусу (акція чи облігація), по ти¬пу власності (приватна чи державна), по терміну дії, ступеню ліквідності та характеру ризику (банкрутний чи ринковий). Бан¬ки є однією з найважливіших структур ринкової економіки. Банківська діяльність суттєво підвищує ефективність суспільно¬го виробництва, сприяє росту продуктивності праці.
Україна, як і інші колишні держави СРСР, переходить до но¬вої економічної системи, що базується на ринкових відносинах. Ринковій економіці необхідна відповідна банківська система, яка формується та постійно вдосконалюється.
Банки слід характеризувати як фінансові організації (чи навіть підприємства), які виробляють, зберігають, надають, роз¬поділяють, обмінюють, контролюють грошові кошти та обіг грошей та цінних паперів.
В історичному плані банки початково виникли як приватні, комерційні утворення, що представляють елементи торгово-ринко¬вої інфраструктури. Державні банки виникли пізніше приватних і стали співіснувати з ними таким чином, що кожний зайняв свою нішу в економічному просторі.