Аудит як форма контролю, його об'єкти і метод
Хімічно-технологічний контроль — контроль якості сировини і матеріалів, що використовуються у виробництві продукції, а також якісних характеристик (способом лабораторного аналізу встановлю¬ють і смакові якості продуктів харчування).
Експертизи — експертні оцінки, що застосовуються криміналіс¬тичними, судово-бухгалтерськими, товарознавчими та іншими екс¬пертизами, коли у складі аудиторів немає відповідних фахівців або коли за виявленими аудитом зловживаннями порушено криміналь¬ну справу.
Службове розслідування — сукупність прийомів перевірки до¬тримання службовими особами і робітниками чи службовцями нор¬мативно-правових актів (застосовується при вивченні порушення чинного законодавства).
Експеримент, — науково поставлений дослід з метою аудиту для перевірки результатів процесів, що плануються або виконані (екс¬перимент проводиться за чітко визначеними умовами, які дають змогу стежити за перебігом запланованого процесу).
Під час аудиту також використовують розрахунково-аналітичні методи (статистичні розрахунки, економіко-математичні методи, економічний аналіз тощо).Економічний аналіз — це система прийомів для розкриття при¬чинних зв'язків, що зумовлюють результати явищ і процесів (середні й відносні величини, групування, індексний метод, коефіцієнти авто¬номії, довготермінового залучення коштів, маневрування власними коштами підприємства, нагромадження амортизації, реальної вартості основних засобів, коефіцієнти ліквідності (платоспроможності) тощо).
Статистичні розрахунки застосовуються при потребі відтворен¬ня реальних кількісних відношень (за їхньою допомогою розрахову¬ються коефіцієнти трудової участі членів бригади, коефіцієнти ви¬користання обладнання, ритмічність випуску продукції тощо).
Економіко-математичні методи застосовуються при визначенні впливу факторів на результати господарських процесів з метою їх оптимізації на стадії проектування (оптимізація маршрутів переве¬зення вантажів автомобільним транспортом тощо).
В аудиті також використовують документальні способи пере¬вірки — дослідження документів, суцільне і несуцільне (вибіркове) спостереження, групування недоліків, формальну й арифметичну пе¬ревірку документів, нормативну (юридичну) оцінку документально оформлених господарських операцій, логічну перевірку, зустрічну перевірку, балансовий метод, порівняння, оцінку законності й обґрун¬тованості господарських операцій за даними кореспонденції рахунків бухгалтерського фінансового обліку тощо. При цьому джерелами інформації є: первинні документи, у тому числі технічні носії інфор¬мації, реєстри синтетичного й аналітичного бухгалтерського фінан¬сового обліку (книги, журнали, оборотні відомості, нагромаджувальні й розроблювальні таблиці, Головна книга, оборотна відомість за син¬тетичними рахунками та ін.); фінансова, податкова, статистична й опе¬ративна звітність тощо.
Дослідження документів — спосіб документальної перевірки до-стовірності й доцільності господарських операцій, відповідності їх законодавчим і нормативно-правовим актам.
При суцільному способі перевірці підлягають усі документи і записи у реєстрах бухгалтерського обліку та фінансової звітності (гро¬шові документи і кошти, виписки з рахунків у банках, цінні папери і векселі, власний капітал, розрахунки за податками і платежами, доходи, товарні втрати і результати діяльності, фінансова звітність).
Несуцільне спостереження (вибіркова перевірка) характеризує всю сукупність одиниць за результатами обстеження певної її час¬тини (вибіркової сукупності), відібраної випадковим чином за пра¬вилами наукової теорії вибірки.
Узагальнення і реалізація результатів аудиту — сукупність прийомів синтезування результатів аудиту і прийняття відповідних рішень щодо виправлення недоліків і запобігання їх повторенню в майбутньому (групування недоліків і правопорушень, економічне обґрунтування, систематизація недоліків у висновку аудитора, рішень за результатами аудиту).
Отже, метод аудиту — це сукупність прийомів і способів аудиту за процесами розширеного відтворення національного продукту і дотримання його законодавчого та нормативно-правового регулюван¬ня за умов ринкової економіки.
ЛІТЕРАТУРА