Астрономія і природознавство
Астрономія і природознавство
Астрономія - наука про небесні явища, про Всесвіт, про світобудову - належить до найдавніших природни¬чих наук.
Свого часу було досить поширеним уявлення про те, що астрономія - це абстрактна наука, відірвана від дійсності і в кращому випадку така, що покликана за¬довольняти лише природну допитливість людини стосов¬но будови того світу, в якому ми живемо.
Однак подібна думка є глибоко помилковою. Саме виникнення астрономії тісно пов'язане з практичними потребами наших далеких предків, яким потрібно було орієнтуватися в просторі, мандрувати, вимірювати час, складати календарі, визначати найсприятливіші строки початку й завершення сільськогосподарських робіт. Роз¬в'язувати ці життєво важливі завдання допомагали людині спостереження за небесними світилами.
«Спершу астрономія, яка вже через пори року абсо¬лютно необхідна для пастуших і землеробських наро¬дів»,-- зазначав Кант Е., аналізуючи послідовний історичний розвиток різних галузей природознавства.
Про зв'язок спостережень небесних світил з практич¬ним життям і про їх вплив на суспільні процеси писав і Коперник: «...необхідність обчислювати періоди підви¬щення і спаду води в Нілі створила єгипетську астроно¬мію, а разом з тим панування касти жерців як керівників землеробства».
І надалі астрономія завжди розвивалася відповідно до практичних потреб людей, з розвитком матеріальних
умов життя суспільства. І хоча багато практичних зав¬дань, які розв'язувалися за допомогою астрономічних спостережень, зараз найчастіше розв'язуються засобами радіотехніки й радіоелектроніки, наука про Всесвіт і сьогодні якнайтісніше пов'язана з людською практи¬кою.
Особливо важливого значення набирають астрономіч¬ні дослідження в наш час, в епоху науково-технічної революції. Справа в тому, що фізика наших днів (а як відомо, ця наука є фундаментом науково-технічного прогресу) дедалі більшою й більшою мірою потребує досліджень екстремальних станів матерії: величезних тисків, надвисоких температур, космічного вакууму, надпотужних магнітних полів, процесів, що супроводжу¬ються виділенням великої кількості енергії.
Досягнення подібних станів в умовах земних лабо¬раторій, принаймні за існуючого рівня експерименталь¬ної техніки, є завданням, важким для розв'язання. Але е лабораторія, в якій подібні та інші незвичайні стани матерії реально існують і в принципі можуть бути до¬сліджені. Це нескінченно різноманітна лабораторія Все¬світу. І не випадково відомий радянський фізик, акаде¬мік Л. Арцимович заявляв, що астрофізиці належить майбутнє в сучасному природознавстві.
Можна вважати, що одним з найважливіших законів розвитку людського пізнання є безперервне розширення тієї царини природних процесів і явищ, звідки черпаєть¬ся потрібна інформація. Людина почала вивчати природу з дослідження безпосередньо оточуючих її явищ, що ха¬рактеризуються просторово-часовими масштабами поряд¬ку сантиметрів і секунд, а потім розширила коло до¬сліджуваних явищ з одного боку в царину мікропроцесів (просторово-часові масштаби порядку 10~13 - 10~17 см і 10~27 с), а з другого боку - в царину мегапроцесів (просторово-часові масштаби порядку мільярдів світло¬вих років і мільярдів років).
І цілком закономірно, що за останні десятиріччя астрофізичні дослідження зумовили цілий ряд видатних відкриттів, що значно розширили ваші уявлення про фізику світобудови, про закономірності будови ма¬терії.
Наука значно просунулася вперед у вивченні Все¬світу, писав віце-президент АН СРСР, академік В. Ко¬тельников. Фундаментальні відкриття сучасної астро¬фізики, пов'язані з можливостями спостереження в нових діапазонах електромагнітних хвиль, прояснили деякі аспекти еволюції зір, галактик, Всесвіту. Подальший розвиток астрономічних спостережень як з поверх¬ні Землі, так і за допомогою космічних кораблів та штуч¬них супутників дасть змогу здобувати дедалі повнішу інформацію про багато явищ у ланцюгу космічної ево¬люції, про загадкові астрофізичні об'єкти.