Закони природи і астрономія
Закони природи і астрономія
Причинність і закономірність. Навколишній світ є єдиним у своїй матеріальності. Це означає, що в ньому немає нічого, крім матерії, не існує ніяких потойбічних, надприродних сил, таких, що не залежать від матерії і стоять над нею. Принцип матеріальної єдності світу - основоположний принцип матеріалізму.
З цього принципу випливає, що будь-яке явище при¬роди повинне мати природну причину і підпорядковува¬тися природним закономірностям. Кожне явище в на¬слідком якогось іншого чи якихось інших явищ і вод¬ночас є причиною нових явищ.
Подібно до того як усяка сила, що надає якомусь тілу прискорення, завжди пов'язана з реальним тілом, так і всяка зміна у русі матерії у всіх без винятку ви¬падках має матеріальну причину.
З цього випливає фундаментальний висновок про можливість пізнання світу. Якщо будь-яке явище має тільки природні причини і підпорядковується тільки природним законам, то не може існувати ніяких принци¬пових перешкод, які б не дали змогу людині виявити ці причини і вивчити їх. Інше питання: скільки часу для цього знадобиться і яких зусиль це коштуватиме? Але в принципі будь-яке явище може бути пізнане людиною.
Існування причинно-наслідкових ланцюгів - одна з найбільш загальних властивостей навколишнього світу. При цьому, однак, треба мати на увазі, що послідовне чергування явищ у часі ще не означає причинно-наслід¬кових відносин між ними.
Те, що одне явище настає після іншого, ще не дово¬дить, що друге є причина першого. Необгрунтовано поставивши такі явища в причинний зв'язок одного з одним без відповідного вивчення їх природи, можна дійти помилкових висновків, які майже неминуче ведуть до релігійних тлумачень.
Саме так, наприклад, народжувались марновірні уявлення про небесні знамення. Якщо слідом за незви¬чайним явищем на небі відбувалося якесь лихо: епіде¬мія, землетрус, повінь, ураган, то такий збіг набирав в очах наших предків містичного змісту. Він надовго запам'ятовувався, і, коли таке ж незвичне небесне явище повторювалось, марновірні люди були переконані в тому, що за ним мають настати й ті ж самі нещастя.
Неправомірне зіставлення небесних і земних явищ відіграло далеко не останню роль і у виникненні лже¬науки астрології...
Вивчення природних причин різних явищ - одне з найважливіших завдань науки. При цьому слід зазна¬чити, що пряме співвідношення причини і наслідку: з А випливає В, взагалі кажучи, в ідеалізацією дійсного ходу подій. У природі подібний зв'язок між явищами в чистому вигляді не реалізується практично ніколи. На¬віть найпростіші явища пов'язані між собою і з іншими явищами нескінченно складними й різноманітними вза¬ємозв'язками.
І все ж у процесі наукового дослідження в більшості випадків вдається виділити провідне співвідношення, яке е визначальним, переважає над іншими. Саме така ідеа¬лізація й забезпечує можливість практичного вивчення тих чи інших явищ природи.
Коли ми говоримо, що матерія рухається (а матерія невіддільна від руху), то розуміємо під цим не тільки найпростіший механічний рух, а й будь-які складніші його форми. Рух у широкому розумінні слова - це будь-яка зміна взагалі.
Сучасна наука вивчає різні форми руху. Основні з них: фізична, хімічна, геологічна, географічна, біоло¬гічна і соціальна.
Рух матерії підпорядкований певним об'єктивним законам - законам природи, тобто законам, які не зале¬жать від людини. Пізнаючи їх, людина формулює за¬кони науки, які ці об'єктивні закони природи відобра¬жають.
Ще стародавні філософи на основі спостережень за різними явищами природи висловлювали думки про загальну необхідність, повторюваність і гармонійність світових процесів. Тим самим вони намагалися зрозуміти дійсний хід природних процесів, звільнитися від міфоло¬гічних уявлень про причини явищ.