Архітектура Коломийщини

1775 року в Коломиї в стилі бароко будується величний парафіяльний костел. З польської мініатюри довідуємося, що це був великий кам’яний собор, стіни котрого чітко членувалися на яруси й були прикрашені пишним архітектурним декором, вікна великі і витягнуті по вертикалі. 1830 року костел частково згорів, майже повністю було знищено його зовнішній вид. Під час відбудови костелу, що продовжувалась аж до 1895, значно змінено його зовнішній вид та інтер”яр, спрощено декоративну пластику фасадів, зменшено різні кам2яні деталі та скульптуру головного фасаду.Крім парафіяльного костелу, збереглося і графічне зображення зовнішнього виду великої синагоги. Наприкінці 18 ст. синагогу було перебудовано, стіни прикрашено численними декоративними елементами барочного стилю: на жаль, нічого не можна сказати про її інтер’єр, що також зазнав певних змін під час реставраційних робіт 1798.

З 18 ст. до наших часів не збереглися, крім згаданих вже, жодних споруд, натомість 19 ст. у відношенні архітектурних пам’яток – багатіше. По-перше, з кінцем 19 ст. з’явилися в Коломиї перші листівки, на котрих зображено вулиці та площі міста, а з 20 ст. коли в Коломиї розпочав свою діяльність Оренштайн Яків, друкували численні листівки з видами центру та різних кутків міста – рисунки його забудов, вул.Костюшки, Собеського, Ягайлонської, алеї Вольносці, пл. Карпінського парку з пам’ятником А.Міцкевичу, видами окремих будинків та цілих архітектурних ансамблів – військових казарм, ратуші, гімназії, казарм на Курцвайлівці, єврейської школи, спортивного товариствап “Сокіл”, костелу езуїтів на вул. Крашевського тощо. По-друге, до наших часів майже всі будинки дійшли з незначними змінами, тому вести мову про архітектуру Коломиї пізніших часів значно легше. З листівок і збережених забудов, з газетних повідомлень довідуемось, що вже в цей час в міському уряді створено так званий інженерний відділ, в обов”язки якого входило стежити за плановістю розбудови міста. Саме в цей час вулиці роблять значно ширшими і прямими, деякі вже до початку 20 ст. викладаються кам”яними плитами. Ті ж вулиці, що безпосередньо лучилися до центральних торговельних шляхів, вимощувалися шутром, пізнішекам”яними плитами різних форм. Уже з кінцем 19 ст. вулиці перестають виконувати роль лише магістралі для руху людей І транспорту, але поступово організовують навколишню забудову. По-трете, преса, українська і польська, починаючи з 19 ст. подає багато різних і цікавих у плані архітектури повідомлень про загальне будівництво в Коломиї, про спорудження окремих громадських будинків. Так “ Газета Коломийська “ сповіщала про завершення будівництва церкви Св. Михаїла /1855/ гімназіі /1875/, ратуші і магістрату /1877/, ощадноі каси /1892/, гончарноі школи /1893/, нового приміщення операційного залу почти /1895/, скарбничого ураду /1897/, езуїтського костелу /1898/, про добудову залізничного вокзалу /18989/, міської лікарнгі /1905/, Народного дому /1901/, тощо. Зі сторінок Коломийських газет довідуемося про причетність до спорудження в Коломиї приватних будинків відомих тоді архітекторів Висякевича, Кшичковського, Бакера, Левинського, Лушпинського, Захаріевича.

Як і у всій Галичині, в Коломиї з середини 19 ст. будівництво житлового і побутового призначення перейметься елементами механічного поєднання різних стилів, як в одній будівлі так і різних. Одніею з фаз цього стилю був відомий в деяких західноєвропейських країнах так званий віденських ренесанс”. Прояви цього сталю помітні в багатьох будовах Коломиї. Іх фасади оформлено із застосуванням класичних архітектурних форм в поєднанні з багатством рельєфів і різного виду скульптури. А в останніх роках 19 та на початку 20 ст. в архітектурі Коломиї проявляються ознаки нових фаз еклектики – стилів модерн та функціоналізму. У модерні збудовані будинки на вул. Театральній, 36, приміщення Будинку школяра, будинки на пл.Ірчана. Ознаками функціоналізму помічено декілька будинків у Коломиї, але найвиразніше цей стиль виявився в будинку 23 по вул.Театральній та 21 на вул. Шевченка.

З поширенням на західноукраїнських землях українського архітектурного стилю, в Коломиї з’являються громадські та приватні споруди, в зовнішніх формах котрих чітко проступають елементи народного дерев’яного будівництва Це насамперед приміщення 2Сокола”, збудоване за проектом архітектора Леванського /1900/ а також декілька особняків, здебільшого знесених. У період між двома світовими війнами, властиво до 1939 року, за час польського панування визначних громадських будинків в Коломиї не зведено, але в місті з’явилося багато приватних будівель, в архітектурі котрих пластика стає лаконічною і простою. Стіни менше прикрашаються орнаментикою, а якщо її і вводять, то лише такою мірою, щоби вона підкреслювала архітектурну форму. Такі будинки споруджувалися на околиці міста, Здебільшого, в мальовничих куточках Коломиї.

2. Дерев’яна архітектура Коломийщини

Церкви Коломийщини переважно дерев’яні. Дуже давніх серед них мало. Є церкви, збудовані в 17-18 ст., але більшість – у 19 поч. 20 ст. Як і всі дерев’яні церкви Покуття, наші церкви в переважній більшості одноверхі, рідше зустрічають три – і п'ятиверхі. У плані всі вони хрещаті й поділяються на п’ять типів. Згідно з цим поділом всі вони в плані утворюють або рівнораменний хрест, або ж хрест із скороченими боковими ременами й розширеним центральним зрубом. Серед них є й такі, в яких значно видовжений бабинець, але бокові ремена скорочені.З обстежених понад 50 церков Коломийщини видно, що чим старша за віком церква, тобто, не пізніше кінця 18 ст., тим менша вона за розміром і в більшості належить до тих церков, що в плані утворюють рівнорамениий хрест.