Найвідоміші архітектори України та їх творіння

Церква в с. Аутка поблизу Ялти,

Дзвіниця й розширення Покровської церкви у Бердянську,

Розширення церкви в с. Марфівка Феодосійського повіту,

Церква в с. Кизияр Мелітопольського повіту (за представленим проектом),

Церква в с. Іванівка Мелітопольського повіту (за представленим проектом) тощо.

Керував будівництвом церкви в с. Білозірськ Феодосійського повіту (за наданим проектом).

Зробив доповідь "Короткий звіт будівельної справи у Таврійській губернії" - надруковано: НС. - 1894. - С. 91 - 92.

АДАДУРОВ Іван Євграфович (22.04.1841 - ?) - інженер-архітектор. 1853 поступив і 1859 р. з відзнакою закінчив Петербурзьке Будівельне училище.

Протягом року працював в Чернігівській будівельній і шляховій комісії. З 1872 р. - член правління товариства Курсько-Київської залізниці (в 1887 - 1888 рр. - голова).

АДАМСОН Аманд Ізраїлевич [Амандус-Хейнріх] (31.10.1855 - 26.06.1926) - естонський скульптор, педагог. Художню освіту отримав у Петербурзькій Академії мистецтв в 1876 - 1879 рр. і одержав велику заохочувальну медаль, 1907 р. здобув звання академіка. Викладав у школі Товариства заохочення мистецтв і Училищі ім. Штігліца.

На теренах України встановив пам'ятники:

Затопленим кораблям у Севастополі (1904 р., співавтори В. Фельдман, О. Енберг).

Першим запорожцям на Кубані у Тамані (1911 р.),

Петру I перед музеєм історії Полтавської битви в Полтаві (1915 р., встановлений 1950 р.).

Виконав скульптурні композиції "Дівчина Арзи і розбійник Алі-баба" і "Русалка" у Місхорі (1905 р.).

АДАМСОН Леонард-Карл Федорович (? - 1893) - архітектор. Навчався в 1869 - 1880 рр. у Петербурзькій Академії мистецтв і за виконання програми "Проект невеликого православної церкви для закордонного міста" отримав звання некласного художника.

Займався приватною практикою в Одесі, за його проектами збудовані, вирішені в дусі неоренесансу і небароко:

Житловий будинок Кушнєрьова на вул. Південній № 4 (1890 р.) [нумерація будинків на вулицях у цій частині тексту наведена за станом на ті роки],

Житловий будинок Ближевського на Олександрівському просп. № 17 (1890 р.),

Житловий будинок Підкосова на вул. Кузнецькій № 9 (1891 р.),

Житловий будинок Штихтова на Товкущому ринку № 4 (1891 р.),

Житловий будинок Булгакова на вул. Дальницькій № 19 (1891 р.).

Був членом і приймав участь у роботі Одеського відділення Російського Технічного товариства.