Закони солона. тиранія в грецьких полісах

ВЛАДА АРИСТОКРАТІВ. Тривалий час усі важ¬ливі справи в Афінах вирішували лише знатні та багаті люди — аристократи. Щороку з-поміж них вибирали дев'ять правителів поліса — архонтів. Один керував міськими справами, другий був верховним жерцем, третій командував військом, ще шестеро були суддями.

Прості громадяни — демос — не мали таких прав. Більше того, аристократи почали їх при¬гноблювати й утискувати. Особливо жорстокі за¬кони ухвалив архонт Драконт; про них казали, що вони написані не чорнилом, а кров'ю. Напри¬клад, за зірване в чужому саду гроно винограду людину страчували.

Від суворих законів особливо страждали селя¬ни. Якщо рік видавався неврожайним, селянин позичав у багатія збіжжя або гроші й обіцяв повернути борг з нового врожаю. Ари¬стократ ставив на межі борговий камінь, на якому було викарбувано, коли, кому і скільки селянин винен. Якщо селянин не розраховувався вчасно, в нього відбирали землю, а його самого про¬давали у рабство.

ЗАКОНИ СОЛОНА. У VI ст. до н. е. між аристократами та де¬мосом почалися криваві сутички. Афінський правитель Солон у 594 р. до н. е. помирив аристократів і демос: він встановив нові закони, за якими всі боргові камені познімали, а борги селян ска¬сували. Заборонялося продавати вільних афінських громадян у рабство, а тих, кого вже продали, Солон викупив і повернув додо¬му. Сам Солон так сказав про це у віршах:

Подякувать могла б богиня віщая

Мати-Земля, з якої зняв рішуче я

Стовпів поставлених багато боргових,—

Колишняя рабиня, нині ж вільная!

За законами Солона, ніхто не мав права принижувати простих людей тільки через те, що вони не знатні.

ПОДІЛ ГРОМАДЯН НА РОЗРЯДИ. Віднині всі вільні чоловіки Афінської держави були рівні перед законом. Солон своїми зако¬нами зробив так, що всі вони брали участь в управлінні полісом.

Але їхні обов'язки перед держа¬вою були різні і залежали від розміру майна і прибутків.

Солон розділив усіх громадян за майновою ознакою на чотири роз¬ряди. До першого увійшли найбагатші люди. Під час війни вони ко¬мандували флотом і повинні були за свій кошт споряджати кораблі.

До другого розряду належали просто заможні люди. Під час війни вони служили в кінноті і повинні були самі забезпечити себе всім необхідним — кіньми, колісницею, зброєю.

До третього розряду, найчисленнішого, увійшли люди серед¬нього достатку, які могли купити для себе обладунок. Ці воїни, гопліти, складали важкоозброєну піхоту — головну силу афінського війська.

Бідняки з четвертого розряду, фети, служили матросами і греб¬цями на кораблях або легко¬озброєними воїнами в піхоті.

УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВОЮ. За часів Солона зросла роль нарадних зборів — екклесії. Збори вирішували всі найважливіші для держави питання, наприклад оголошення війни чи укладення ми¬ру. В екклесії брали участь усі дорослі чоловіки поліса. Віднині громадяни всіх чотирьох розрядів обирали органи управління («Ра¬ду чотирьохсот») і суд. Солон залишив посади архонтів, яких ви¬бирали також з громадян усіх розрядів. Вищим органом, який слідкував за виконанням законів, був Ареопаг — рада старійшин. Він обирався з представників аристократії.

ЗАПОВІТИ СОЛОНА. Греки шанували Солона як видатного за¬конодавця і вважали його одним із семи великих мудреців давни¬ни. Його закони були викарбувані на дерев'яних таблицях і ви¬ставлені на головному майдані Афін. Солон постановив, щоб усі дотримували його законів протягом 100 років. «Рада чотирьохсот» вирішила, що той, хто порушить закони, мусить присвятити богові статую з чистого золота заввишки з людину. Подару¬вавши афінянам свої закони, Солон залишив державні спра¬ви і поїхав мандрувати по світу.