Мідхат-паша: суспільно-політичні погляди та діяльність

Вже сама по собі робота у Вищій юридичній раді, що займалася підготуванням законопроекту юридичних постанов у дусі реформ, утягувала Мідхата в коло інтересів турецьких реформаторів. Достатньо по тому часу утворений, спроможний до адміністративної діяльності чиновник, Ахмед Мідхат, безумовно, виділявся в середовищі людей, що оточували Решид-пашу. І хоча ми не маємо ніяких письмових свідчень про погляди Мідхата в той період, можна з великим ступенем точності говорити про те, що в цей час Мідхат співчував їхній діяльності. У противному випадку важко пояснити те заступництво і підтримку, що робив Мідхату Мустафа Решид паша.

Лідер турецької реформації цього періоду єдиний шлях порятунку країни бачив у тому, щоб ліквідувати середньовічні інститути в державному устрої Османської імперії, гарантувати права особистості й одночасно усунути привід для іноземного втручання в справи держави.

Очевидно, Мідхат належав до ще нечисленного в ту пору представникам османської бюрократії, що виявляли цікавість до капіталістичного підприємництва і, розташовуючи визначеними засобами, були готові вкладати їх у ті або інші підприємства. Рекомендується, що таким шляхом формувався своєрідний соціальний тип, якому призначено було стати в конкретно-історичних умовах Османської імперії одним з елементів прошарку турецької національної, що укладається, буржуазії.

Переконання в необхідності проведення в Османській імперії реформ значно поздоровіло в Мідхата після його поїздки в Європу. На жаль, ми дуже мало знаємо про цей період життя Мідхата. Відомо лише, що він відвідав ряд європейських столиць (Париж, Лондон, Відень, Брюссель) для того, щоб, за його словами, удосконалити знання французької мови. У своїх спогадах він писав, як «поглядом учня дивився на культурні досягнення Європи і по можливості вивчав причини цих досягнень».

Контраст тим часом, що побачив Мідхат у Європі, і тим, що бачив у своїй країні, уразив його і зміцнив впевненість у необхідності в Туреччині активних реформ.

Це переконання Мідхата відбилося в його діяльності в Болгарії, Іраку і Сирії.

Одну з основних причин слабості, відсталості, спаду Османської імперії Мідхат-паша бачив у тому, що вона «через брак людей, спроможних визнати перевагу здійсненого прогресу і змусити країну зробити крок уперед, залишилася нерухомої і ні в чому не змінила своїх старих інститутів, що самі, варто сказати це, виявилися в стані дезорганізації, так що зміна системи стало неминучим». Мідхат-паша вважав, що Османська імперія поступово занепадала і ставала другорядною державою тому, що турки, не реформувавши своїх державних інститутів, не змогли одержати тих свобод, «під дахом яких росла і піднімалася європейська цивілизації. Мідхат писав, що в XVIII в. європейські держави домоглися прогресу у своєму розвитку, чого не змогла зробити Османська імперія. Османські піддані «перебували в стані неуцтва і бідності». Чинником, що збільшував, на думку Мідхата, це положення, явилася виняткова строкатість населення держави в національному і релігійному відношеннях. При наявності розбіжностей між османськими підданними імперія піддавалася небезпеки поділу. Саме вона і викликала, на думку Мідхата, поява закону, що одержав назву «танзимат-и хайрийк» («благодійна реформа»), автором якого явився Мустафь Рашид-паша.Суть цього закону Мідхат-паша визначав як забезпечення «рівного і справедливого відношення до самим різноманітним подданнім держави», що повинно було явитися початком проведення в Османській імперії різноманітних перетворень «перед особою Європи».

На думку Мідхат-паши, усе, що пов’язано з областю керування державою, поступово і неминуче повинно змінюватися під впливом подій. Він писав у своїй доповідній записці на ім’я султана Абдул Азиза: «Природно, що справи і питання, пов’язані з будь-яким принципом і любою частиною державного керування, змінюються під впливом події, що відбуваються щодня і щогодини» У своїй же записці Мідхат писав, що поступові зміни і поява усе нових норм служили причиною видання султанських законів, котріе визначали подальші нитки розвитку країни.

Уявлення Мідхата про свободу навіяні політичною доктриною Монтеск’є, що писав, що суть політичної свободи складається не в тому, щоб робити, що хочеш, а в том. щоб робити те, що наказують закони: свобода є право робити те, що дозволено законами».

Розвиваючи свою думку про значення свободи, Мідхат-паша писала «Людина, що одержує свободу, з одного боку, відчуває розмір і широту своїх спроможностей і, а з іншого боку - безпека особистості і прав свободи в рамках закону. У зв’язку з цим його старання збільшуються, і він, роблячи успіхи в науковому і практичному відношенні, намагається відрізнитися шляхом придбання і розширення своїх знань. Другі роблять краще його звичаї і вдачі, а також роблять більш повним його щастя. І, у результаті своєї ретельності і праць, він хоче, природно, домогтися кращого»..