США у 60-70-х рр.

План.

1. Президентство Дж.Кеннеді і Л.Джонсона.

2. Масові рухи за громадянські права.

3. Кризові 70-і роки. Президентство Р.Ніксона, Дж.Форда, Дж. Картера.

Основні дати:

1960—1963 рр. — президентство Дж.Кеннеді.

Жовтень 1962 р. — Карибська криза.

22 листопада 1963 р. — вбивство Дж.Кеннеді.

1963—1968 рр. — президентство Л.Джонсона.

10 серпня 1964 р. — «Тонкінська резолюція» відкрила шлях до широкомаштабної американської інтервенції в Індокитаї.

1964—1969 рр. — «чорні бунти».

1969—1974 рр. — президентство Р.Ніксона.

Липень 1969 р. — висадка американських астронавтів Н.Армстронга і Е.Олдіна на Місяці.

1973—1974 рр. — «Уотергейтський скандал».

1973—1975 рр. — економічна криза.

1974—1976 рр. — президентство Дж.Форда.

1977—1980 рр. — президентство Дж. Картера.

На виборах 1960 р. президентом США було обрано лідера демократичної партії Дж.Кеннеді (1917—1963). Демократи прийшли до влади в сприятливий момент економічного розвитку США. НТР, яка почалася в 50-і роки, в 60-і дали суттєвий приріст виробництва. Пріоритет належав галузям виробництва, заснованим на останніх досягненнях наукового прогресу, — електроенергетиці, електроніці, хімічній промисловості. НТР дала поштовх і розвитку сільського господарства — так званій «зеленій революції». Наука перетворилася у виробничу сферу. Науково-дослідницькі і дослідно-конструкторські роботи (НДДКР) стали рушійною силою прогресу. Бурхливий ріст виробництва продовжувався до 1967 р. Тоді темпи росту уповільнилися і досягли 1% в рік. 60-і роки характеризувались високим ступенем державного втручання в економіку і регулювання соціальних відносин американського суспільства.

Перемога Кеннеді на виборах пожвавила реформаторську діяльність. Було вжито заходів для стимулювання економічного зростання. З цією метою використовувались інфляційні процеси і дефіцит державного бюджету (кейнсіанська теорія).

Програма передбачала комплексну «перебудову» регіонів хронічної депресії, допомогу фермерам, підвищення мінімальної заробітної плати, поліпшення соціального забезпечення, перекваліфікацію безробітних та інші заходи, покликані збільшити платоспроможний попит населення і стати додатковим стимулом економічного зростання. Важливе місце у програмі відводилось проблемам громадянських прав, становищу національних меншин, жінок, молоді. Загалом виконання програми виходило за межі власне економіки і повинно було вивести США на «нові рубежі» (таку назву отримала ця програма).