Галілео Галілей

Основоположником експериментально-математичного методу вивчення природи був великий італійський вчений Галілео Галілей

(1564- 1642). Леонардо да Вінчі дав лише нариси такого методу

вивчення природи, Галілей же залишив розгорнутий виклад цього

методу і сформулював найважливіші принципи механічного світу.

Галілей народився в родині збіднілого дворянина в місті Пізі

(недалеко від Флоренції). Переконавши в безплідності схоластичної

ученості він поглибився в математичні науки. Ставши надалі

професором математики Падуанского університету, учений розгорнув

активну науково-дослідну діяльність, особливо в

області механіки й астрономії. Для підтримання теорії Коперника і

ідей, висловлених Джордано Бруно, а отже, і для прогресса

матеріалістичного світогляду узагалі величезне значення

мали астрономічні відкриття, зроблені Галілеем за допомогою

сконструйованого ним телескопа. Він знайшов кратери і хребти

на Місяці (у його представленні - "гори" і "моря"), розглянув без-

чисельні, скупчення зірок, що утворять Чумацький шлях, побачив

супутники, Юпітера, розглянув плями на Сонце і т.д. Завдяки

цим відкриттям Галілей здобував усеєвропейську славу "Колумба не-

ба". Астрономічні відкриття Галілея, у першу чергу супутни-

ків Юпітера, стали наочним доказом істинності геліо-

центрической теорії Коперника, а явища, що спостерігаються на Місяці,

планетою, що представлялася, цілком аналогічній Землі, і плями на

Сонце підтверджували ідею Бруно про фізичну однорідність Землі і

неба. Відкриття ж зоряного складу Чумацького Шляху з'явилося кіс-

венним доказом незліченності світів у Всесвіті.