ЛЮДИНА В КОСМОСІ

Космічні дослідження. Друга половина XX сторіччя стала епохою освоєння космосу. Це грандіозне звер¬шення сучасного людства обумовлено не тільки тим, що з'явилися наукові, технічні й технологічні можливості створення космічних апаратів, а й потребою людського суспільства в здійсненні цілого ряду акцій, які на дано¬му етапі розвитку науки і техніки можуть бути вико¬нані тільки за допомогою штучних супутників Землі і космічних станцій.

Ми вже відзначали, що сучасне природознавство, на¬самперед фізика, потребує тієї інформації, яку мож¬на дістати тільки в нескінченно різноманітній лабора¬торії Всесвіту. Сьогодні для цього наземних астрономіч¬них досліджень уже недостатньо. Космічні апарати дають змогу доставляти астрономічну апаратуру за межі щільних шарів земної атмосфери і вести дослідження явищ, що відбуваються у Всесвіті, в усьому діапазоні електромагнітних хвиль. Завдяки цьому астрономія за останні роки перетворилася у всехвильову науку, що значно розширило й поглибило наші знання про Все¬світ.

Досвід розвитку науки показує, що необхідною умо¬вою її прогресу є постійне розширення тієї сфери при¬родних явищ, з якої черпається відповідна інформація. Так, наприклад, нові покоління потужних прискорюва¬чів елементарних частинок дають можливість фізикам проникати в дедалі потаємніші області мікросвіту. А всехвильова астрономія значно розширила доступну дослі¬дженням сферу космічних процесів.

Ми вже говорили і про те, що експериментальний метод дослідження в принципі ефективніший, ніж спостережний. Було зазначено також, що в рамках тра¬диційної наземної астрономії можливі тільки спостере¬ження космічних об'єктів. З розвитком космонавтики, а також електроніки, автоматики й радіотехніки стало можливим застосовувати в процесі наукового досліджен¬ня космічних явищ проміжний метод, який є активні-тиц, ніж суто спостережний, хоча формально і не вва¬жається експериментальним. Ми маємо на увазі достав¬ку необхідної вимірювальної апаратури безпосередньо до об'єкта, який вивчається, в райони космосу, що ці¬кавлять учених. Завдяки цьому було здобуто нові дуже важливі дані про навколоземний космічний простір, між¬планетне середовище, а також про Місяць, найближчі планети Сонячної системи і комету Галлея, виявлено невідомі раніше факти, уточнено багато деталей, здобу¬то відповіді на безліч запитань, що хвилювали астро¬номів.

Розвиток ракетної і космічної техніки дозволив здійс¬нити і деякі експериментальні дослідження в космічних масштабах.

Один з таких експериментів — штучне сонячне затем¬нення — було, наприклад, проведено з ініціативи радян¬ських учених спільно з американськими космонавтами під час польоту космічних кораблів «Союз» і «Аполлон» у липні 1975 р. У наперед визначений момент кораблі розстикувалися, розійшлися на деяку відстань і розмі¬стилися на одній лінії з Сонцем таким чином, що «Апол¬лон» перекрив сліпучий диск денного світила. Це дало змогу з борту «Союзу-19» за допомогою спеціальної автоматичної фотокамери зробити серію фотозйомок штучного затемнення Сонця.

За допомогою сучасної космонавтики розв'язується також цілий ряд наукових і практичних завдань, що мають велике народногосподарське й економічне зна¬чення. Це ретрансляція телевізійних передач за допомо¬гою космічних ретрансляторів, метеоспостереження, морська й авіаційна навігація із застосуванням спе-ціалізованих штучних супутників, супутникова система виявлення тих, хто зазнав біди, вивчення Землі з кос¬мосу. А в перспективі — організація на навколоземних орбітах сонячних електростанцій і виробничих підпри¬ємств для проведення технологічних процесів і опера^ цій, які неможливі в земних умовах.

Слід звернути увагу на те, що освоєння космосу стало надзвичайно важливим стимулом для розвитку цілого ряду напрямів і сфер сучасної науки й техніки, для розв'язання багатьох нау¬кових, технічних і технологічних завдань, без яких здійснення космічних польотів і розв'язання нових, складніших завдань, пов'язаних з освоєнням космосу, було б неможливе. При цьому треба особливо підкресли¬ти, що сфера використання науково-технічних досяг¬нень, стимульованих потребами космонавтики, набагато ширша. Вони дістають дедалі більшого застосування як у виробництві, так і в побуті (медицина, дослідження резервних можливостей людини, радіотехніка, телеба¬чення і т. д.).

Отже, можна говорити про два дуже важливі аспекти освоєння космосу. З одного боку,— це процес залучення космічних явищ у сферу практичної діяльності людини, а з другого — космізація земного виробництва, а якоюсь мірою і самого життя людей.

Освоєння космосу і релігія. Досить повчально про¬стежити, як змінювалася тактика сучасної церкви щодо освоєння людиною космосу, змінювалася в міру того, як космонавтика розвивалася і перетворювалася на один з найважливіших напрямів практичної діяльності людей.З давніх-давен релігійні погляди на світ були нероз¬ривно пов'язані з уявленнями про божественну природу неба — «царства небесного». Захисники релігії докла¬дали величезних зусиль, щоб захистити «небесні сфери» від посягань (хай навіть мислених) простих смертних. Адже, за релігійним ученням, вознесения на небо — доля лише святих і праведних.