Берлінська стіна
З осені 1949 року на території Німеччини і зокрема Берліна фактично існувало дві німецькі держави – ФРН і НДР. Протягом 45 років німецьке питання породжувало напруженість. У центрі Європи зберігалась небезпечна зона конфронтації, де два військово-політичні блоки безпосередньо протистояли один одному.
У 1955 році остаточно оформився розділ Європи між Сходом і Заходом. Однак чітка границя протистояння розділила Європу ще не до кінця. У ній залишалося одне незакрите "вікно" - Берлін. Місто виявилося розділеним навпіл, причому Східний Берлін був столицею НДР, а Західний Берлін вважала своєю частиною ФРН.
Два протилежних суспільні лади уживались у межах одного міста, при цьому кожен берлінець міг бесперешкодно потрапити "із соціалізму в капіталізм" і назад, перейшовши з однієї вулиці на іншу. Щодня цю невидимую границю перетинали в обидва боки до 500 тисяч чоловік. Багато східних німців, користаючись відкритою границею, назавжди їхали на Захід. Щорічно так переселялися тисячі людей, що дуже турбувало схуднонімецьку владу. Та й у цілому відкрите навстіж вікно в "залізній завісі" зовсім не відповідало загальному духу епохи.
У серпні 1961 р. радянські і східнонімецькі влади прийняли рішення закрити границю між двома частинами Берліна. Прокинувшись ранком 13 серпня, берлінці зненацька знайшли, що звична дорога в іншу частину міста перекрита озброєними прикордонниками. Вулицю перегородив колючий дріт і її взяли під охорону.
Крім того, за одну ніч на всьому протязі міського кордону виросла знаменита Берлінська стіна. Її спорудили з бетонних плит. Напруга в місті росло.
Якщо зі східної сторони стіну охороняли, то з західної - її намагалися кілька разів зруйнувати. Західні країни виразили протест із приводу поділу міста. Нарешті в жовтні протистояння досягло вищої крапки. У Бранденбурзьких воріт і на Фрідрихштрассе, біля головних пропускних пунктів, вишикувалися американські танки. Їм назустріч вийшли радянські бойові машини. Більш доби танки СРСР і США простояли з націленими один на одного дулами.
Періодично танкісти включали мотори, як би готуючись до атаки. Напруга трохи розрядилася лише після того, як радянські, а слідом за ними й американські танки відійшли на інші вулиці. Однак остаточно західні країни визнали розділ міста тільки десять років потому. Його оформило в угоду чотирьох держав (СРСР, США, Англії і Франції) підписану в 1971р. В усьому світі зведення Берлінської стіни сприйняли як символічне завершення післявоєнного розділу Європи.
Усі ці роки у свідомості німців жило прагнення усунути таке ненормальне явище, як Берлінська стіна і досягти об’єднання в рамках єдиної Німеччини.
Зміни в країнах Східної Європи у 80-х роках дали поштовх до втечі громадян НДР до ФРН. Громадяни НДР використовували для цього відкритість кордону між Угорщиною й Австрією. Перебудова в СРСР викликала в керівництва НДР майже відкрите невдоволення: воно прагнуло зробити все, аби зменшити її вплив. Але серед широкого загалу населення вона викликала підтримку. Приїзд М.Горбачова у жовтні 1989 року на святкування 40-річчя НДР призвело до розгортання масового руху за оновлення. Придушити ці виступи силою було неможливо.
11 жовтня керівництво СЄПН (Соціалістична Єдина Партія Німеччини) звернулося до населення з пропозицією провести референдум про майбутнє соціалізму на німецькій землі.
18 жовтня Хонеккер подав у відставку. Це стало сигналом до розгортання масових демонстрацій, утворення нових політичних партій. Всім громадянам було надано право вільного виїзду з країни. Далі події розгортались з небаченою швидкістю. 4 листопада 1989 року у Берліні відбулась 500-тисячна демонстрація. 7 листопада у відставку пішов уряд, а 8 листопада керівництво партії на чолі з Е.Кренцем. 9 листопада було зруйновано Берлінську стіну.
13 листопад було створено новий уряд на чолі з Хансом Модровим. 2 грудня з конституції було вилучено статтю про провідну роль робітничого класу і його партії в житті суспільства. Увесь склад ЦК СЄПН подав у відставку, а Хонеккер та інші колишні керівники виключені з СЄПН, яку було перейменовано у Партію Демократичного соціалізму.