Єгипет раннього царства

Джерела й історіографія Древнього Єгипту

Систематичне і поглиблене вивчання Древнього Єгипту почалося тільки в XІ столітті.

До цього помічниками вчених були тільки біблійні дані та витвори грецьких і латинських авторів, у яких не було можливості використовувати письмові документи Єгипту і які у своїх утворах викладали усну традицію чужого народу.

У своїй історії давньогрецький історик Геродот досить докладно описує минуле Єгипту, докладніше, ніж він, наприклад, описував історію вавилоно-ассірійської держави, але разом з тим його праця носить бессистемний характер.

Геродот промандрував по Нілу від північних до південних границь країни, оглядав стародавні пам'ятники, бував на полях боїв, розмовляв з єгиптянами, що знали грецьку мову, про минуле країни. У відповідь же отримував уривчасті і нерідко перекручені зведення, але перевірити їх у нього не було можливості.

Звичайно, багато хто з його співрозмовників спеціально перебільшував подвиги своїх предків - через гордість за свою країну. Так, наприклад, його завірили, що один з фараонів, якого єгиптяни називали Сесострісом, проникнув на північний беріг Чорного моря і скорив Скіфію.

Однак відомо, що війська єгипетських фараонів не доходили до Чорного моря.

Разом з тим, багато зведень Геродота представляють великий історичний інтерес.

В І-ІІ ст. н.е. грецький письменник Плутарх присвятив питанням єгипетської релігії цілу книгу, що назвав "Про Ісиду й Осіріса".

Інтерес до минулого Єгипту значно підсилився після того, як у 332 р. до н.е. він був завойований Олександром Македонським і туди переселилася велика кількість греків. Єгипетський жрець Манефон написав грецькою мовою "Єгипетську історію", у якій дав хронологічну схему і по ній разло-жил ряд подій історії Єгипту, перемішуючи реальні факти з міфами.

І пізніше історикам приходилося користатися джерелами подібного ро-да. Разом з тим, у Єгипті збереглися багато історичних пам'ятників - пи-рамиди, храми, колоси, обеліски, що також не мало могли розповісти про історію країни.

Крім того, нерідко ці пам'ятники були покриті письменами, але протягом довгого часу прочитати їх ні кому невдавалося. І тільки в1822р. Французький учений Ф.Шампольен знайшов ключ до читання єгипетських ие-роглифов, що просунуло історичну науку про Єгипет на кілька кроків уперед.

Що ж стосується пам'ятників - пірамід, храмів і т.д. - те тут були неко-торие проблеми. Адже більшість з них виявилися занесеними піском. Потрібні були розкопки для їхнього відкриття.

Згодом були розкриті цілі міста, а також скельні гробниці, у яких із середини ІІ тис. до н.е. ховалися єгипетських фараонів. На відміну від пірамід, що були на очах і часто піддавалися пограбуванню, скельні гробниці і робили під землею і засекречували.

Країна і населення

Рабовласницьке суспільство в Єгипті склалося трохи раніш, ніж це відбулося в інших країнах.

Тут виникло перше у світі держава.

До речі, цікаво знати, що сучасні єгиптяни, що говорять по-арабски, свою країну називають "Міср". Назва "Єгипет" походить від давньогрецького найменування "Айгуптос". У свою чергу це слово, швидше за все, восходит до одному з імен найбільшого з давньоєгипетських міст - Мемфіса. По давньоєгипетські ж, відповідно до прийнятого в науці умовній вимові, вона вимовляється як Хет-ка-Птах, хоча, судячи з Вавілонським даної, це назва в дійсності вимовлялося як Хе-ку-Птах.