Китай після другої світової війни

ПЛАН

Проголошення КНР.

Культ особи Мао Цзедуна. Соціально-економічні експерименти комуністів Китаю.

Реформи Ден Сяопіна.

Вступ

Після завершення Другої світової війни в Китаї склалася ціка­ва ситуація, коли за владу розпочали боротьбу дві впливові сили: гоміндан і компартія Китаю. Ця боротьба між ними тривала вже протягом 20 років, і лише японська окупація змусила їх тимчасо­во об'єднатися проти спільного ворога, Після війни боротьба розгорілася з новою силою, За гомінданом і КПК стояли великі держави — США та СРСР, які надавали своїм друзям всіляку допомогу: постачали озброєння, боєприпаси, продовольство, надсилали інструкторів, навчали керівні кадри тощо.

Громадянська війна в Китаї тривала з 1946 р, по 1949 р. Спершу перевага була на боці гоміндану, але в середині 1947 р. становище військ Чан Кайші різко погіршилося. До середини серпня комуністи оволоділи майже всією Маньчжурією. Незва­жаючи на допомогу, яка надійшла від США у квітні 1948 р. в розмірі 570 млн. доларів, уряд гоміндану продовжував здавати позиції. У першій половині 1949 р, комуністи захопили Пекін, Шанхай, Нанкін, Гуаньчжоу. Війська гоміндану практично були розгромлені.

1. Проголошення КНР

У вересні 1949 р. в Пекіні відбулася перша пленарна сесія Народної політичної консультативної ради Китаю (НПКРК). Перебравши функції Всекитайських зборів народних представ­ників (ВЗНП), сесія ухвалила Загальну програму, яка відіграла роль тимчасової конституції КНР.

1 жовтня 1949 р, на площі Тяньаньмень у Пекіні відбулася урочиста церемонія проголошення Китайської Народної Респуб­ліки. Однак Чан Кайші 28 лютого 1950 р, поновив за собою титул президента Китайської Республіки, Разом із більшістю членів уряду Чан Кайші вилетів літаком на о, Тайвань, де вже зібралися сотні тисяч його прихильників. На карті світу з'явилася друга китайська держава — Китайська Республіка.

2. Культ особи Мао Цзедуна. Соціально-економічні експерименти комуністів Китаю

На сесії було обрано Центральну народну урядову раду, голо­вою якої став Мао Цзедун.

За взірець свого розвитку компартія Китаю взяла радянську модель. Досвід Радянського Союзу було запозичено на всіх рівнях.

Після смерті Й. Сталіна Мао Цзедун почав претендувати на першу роль у комуністичному русі. Наприкінці 50-х pp. Китай відійшов від погодженого з СРСР курсу і розпочав форсовану індустріалізацію з метою наздогнати передові країни світу. Цей експеримент з ініціативи Мао Цзедуна було названо "великим стрибком" і розпочато 1958 р.

"Великий стрибок" повинен був перетворити Китай протя­гом дуже короткого часу на одну з найбільш економічно розви­нених країн світу. Перед народним господарством було постав­лено нездійсненні завдання з різкого збільшення виплавки чаву­ну і сталі, видобутку вугілля. Якщо в первісному варіанті друго­го п'ятирічного плану передбачалося виплавити до кінця п'яти­річки, тобто у 1962 p., 10—12 млн т сталі, то в затвердженому 1958 р. плані ця цифра сягнула 100 млн т. У країні почалося . масове спорудження примітивних доменних печей, що виплавля­ли крихкий, непридатний для промислового використання ча­вун. У цій авантюрі було задіяно працю 100 млн душ. У той час з'явилося гасло: "Три роки наполегливої праці — 10 тисяч років щастя!"

Для здійснення "великого стрибка" в сільському господарстві ставилося завдання створити замість колективних господарств (аналогів радянських колгоспів) комуни і зібрати фантастичний урожай у 500 млн т, себто в 3,5 раза більший, ніж зібрали в 1957 р.

740 тис. кооперативів було перетворено на 23,6 тис. "народ­них комун", які за земельною площею і кількістю робочих рук у 20—30 разів переважали кооперативи. У власність комун пере­йшли всі засоби виробництва з усуспільненням навіть домашньої птиці та посуду. Працю було організовано на основі військової дисципліни. Здійснювався безплатний розподіл продовольства без урахування кількості та якості праці, було ліквідовано ринки у містах і селах, заборонено торгівлю.