Версальсько-Вашингтонська система

Другою зовнішньою кризою Версальсько-Вашингтонської системи стали події 1925 - 1929 р. у Китаї, що був традиційним об'єктом експлуатації великих держав. Хоча формально, відповідно до договору 9-ти держав, у Китаї були ліквідовані сфери впливу Англії, Франції і Японії, в умовах фактичного розколу країни на самоврядні регіони при збереженні номінального уряду в Пекіні усі великі держави підтримували зв'язку з тими чи іншими місцевими кліками, здійснюючи через них свій вплив. Крім того, у країні існувало два уряди: північне в Пекіні і південне в Гуаньчжоу, з яких перше визнавалося на міжнародній арені урядом єдиного Китаю, хоча і не могло здійснювати свої функції усередині країни в повному обсязі. В умовах національно-визвольного підйому, активної радянської пропаганди і зв'язків СРСР із Гуаньчжоу, пекінський уряд 31 травня 1924 р. слідом за Англією й Італією пішло на нормалізацію відносин зі СРСР. 20 січня 1925 р. були нормалізовані радянсько-японські відносини на основі визнання сторонами Портсмутського мирного договору, і до 15 травня японські війська були виведені з Північного Сахаліну, а за СРСР була визнана сфера впливу в Північній Маньчжурії. Тим самим СРСР створив передумови для більш активного втручання в китайські справи в процесі протистояння Вашингтонській системі міжнародних відносин.

30 травня 1925 р. у ході страйку в Шанхаї на японському підприємстві англійська поліція застосувала проти страйкарів зброя, що привело до вибуху збурювання в країні. Почався \43\ широкий антиімперіалістичний рух, що вдарив насамперед по позиціях Англії в Китаї. США і Японія постаралися надати ініціативу придушення руху Англії, поволі зміцнюючи свій вплив у регіоні. СРСР також використовував події, що почалися, для розширення свого впливу в Китаї, ще в січні 1924 р. сприявши створенню в Гуаньчжоу союзу китайської компартії (КПК) і Гоміндану (ГМД), що зміг відбити спробу заколоту місцевих мілітаристів і сформувати Народно-революційну армію (НРА). На півночі Китаю йшла боротьба за Пекін між армією генерала Фен Юйсяня, підтриманого СРСР, і військами Чжан Цзолина, якого підтримувала Японія.

Тим часом у Китаї в липні 1926 р. НРА початку Північний похід, і до березня 1927 р. південна частина країни аж до Янцзы була підлегла уряду Гуаньчжоу. 22 - 23 березня 1927р. війська НРА вступили в Нанкін і Шанхай, що різко загострило відносини з Англією і США, що почала обстріли міста і почала переговорів з Чан Кайши про підтримку у випадку антикомуністичного перевороту. Тим часом СРСР вирішив підштовхнути події за рахунок усунення Чан Кайши і посилення впливу КПК. У Пекіні 6 квітня 1927р. частини Чжан Цзолина напали на радянське консульство і захопили документи про арешт, що передбачався, Чан Кайши, що негайно були передані йому. 12 квітня Чан Кайши здійснив антикомуністичний переворот, розірвав союз із КПК і почав репресії проти її членів.Із середини 1925 р. англо-радянські відносини стали погіршуватися, тому що англійське керівництво вважало, що саме СРСР спровокував хвилювання в Китаї. У 1926 р. в умовах згортання соціальних програм в Англії почалися масові страйки, що різко загострило внутрішню ситуацію в країні. СРСР не тільки використовував ці події для розширення пропаганди, але і підтримував деякі профспілки матеріально, що вело до ще більшого охолодження англо-радянських відносин. 12 травня 1927 р. у Лондоні був зроблений наліт на радянське торгпредство, де були виявлені документи про допомогу СРСР страйкарям, і 27 травня Англія розірвала дипломатичні відносини зі СРСР. У той же день японське керівництво послало в Шандунь війська для прикриття свого ставленика Чжан Цзолина в Пекіні від НРА. Одночасно перед Токіо встало питання про визначення своєї зовнішньополітичної лінії в обстановці, що створилася, і в ході Східних конференцій червня - серпня 1927 р. японське керівництво вирішило підсилити експансію в Китаї. На початку вересня 1927 р. японські війська були виведені із Шандуня, а Чан Кайши зробив візит у Японію, намагаючись врегулювати відносини з цією країною в умовах початку громадянської війни на півдні Китаю. Візит закінчився без особливих результатів, і нанкінське керівництво стало орієнтуватися на США, що використовували цю можливість для посилення своїх позицій у Китаї.

Після висновку в березні-квітні 1928р. американо-нанкінських угод про майбутні договори, НРА початку похід на Пекін. Японія знову використовувала війська в Шандуне, але не змогла удержати Чжан Цзолина від висновку його військ з Пекіна. Більш того, багаторічний японський ставленик у Маньчжурії був запідозрений у намірі домовитися з Чан Кайши і США й убитий під час повернення в Мукден. Відкрите втручання Японії привело до росту антияпонського руху в Китаї. 5 червня 1928р. НРА зайняла Пекін, 25 липня уряд Чан Кайши було визнано США, а 20 грудня Англією. 29 грудня 1928 р. син і спадкоємець Чжан Цзолина Чжан Сюэлян визнав владу ГМД над Маньчжурією. У цих умовах Японія, побоюючись погіршити відносини зі США й Англією, у травні 1929 р. вивела свої війська із Шандуня і 3 червня 1929р. разом з Німеччиною й Італією визнала новий уряд у Китаї.

Консолідація Китаю дала можливість нанкінському уряду домагатися скасування привілеїв іноземних держав. У 1928 - 1929р. Китаєві удалося збільшити мита з 5 до 7,5% і повернути 20 з 33 концесій. Прагнучи послабити радянський вплив у Маньчжурії, китайське керівництво в березні 1929р. спробувало домогтися виконання радянсько-китайської угоди про паритетне керування КВЖД. Відмовлення СРСР викликав спробу Китаю вирішити це питання силою. 27 травня 1929 р. був зроблений наліт на радянське консульство в Харбіні, де були виявлені документи про зв'язки СРСР із КПК і Фэн Юйсянем, що находились в опозиції до Чан Кайши, а 10 - 11 липня КВЖД була зайнята китайськими військами. Переговори сторін через непоступливість СРСР не дали результатів, що поряд із прикордонними інцидентами вело до ескалації конфлікту. Англія, Франція і США призвали сторони до рішення проблем у рамках пакту Бриана-Келлога, але не визнали самовільних учинків китайської сторони, побоюючись створення прецеденту. Японія і Німеччина заявили про своє невтручання. У жовтні-листопаду 1929 м Червона Армія вторглася у Маньчжурію і розгромила війська Чжан Сюэляна. Фэн Юйсянь підняв заколот, скувавши війська Чан Кайши і не дозволивши використовувати їх у Маньчжурії. Переговори сторін за посередництвом Німеччини привели 22 грудня 1929 р. до врегулювання конфлікту на базі відновлення статус-кво.