ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА (1914 - 1918)

ТЕРМІНИ:

План Шліфена - план німецького генерального штабу, розрахований на «блискавичну війну» з Францією і Росією.

ДАТИ:

28 липня 1914 р. - оголошення Австро-Угорщиною війни Сербії, початок Першої світової втни

ПЕРСОНАЛІЇ:

ШЛІФЕН Альфред (1833 - 1913) - граф, німецький командуючий, генерал-фельдмаршал, теоретик блискавичної війни. У 1891 - 1905 рр. начальник генерального штабу німецької армії. Склав план війни, за яким передбачалося швидко розгромити Францію шляхом удару через Бельгію на Париж, а потім спрямувати основні сили проти Росії

1. Швидкий економічний розвиток провідних країн світу, завершення в них промислового перевороту призвели до остаточного поділу світу. На початку XX ст. загострилися протиріччя між двома воєнно-політичними блоками країн - Троїстим союзом (Н.,А-У.,І.) та Антантою (А.,Ф.,Р.). В основі протиріч - спір за колонії між Німеччиною та Англією.

Німеччина намагалася покінчити з пануванням Англії на морях, послабити її вплив на світовий ринок і захопити колонії. Німеччина також бажала приєднати промислове розвинуті північно-східні регіони Франції, захопити у Росії Прибалтику, Україну, Дон і Кавказ.

Австро-Угорщина прагнула розширити сферу впливу на Балканах, захопити Сербію, відібрати у Росії Польщу, Правобережну Україну (Поділля та Волинь).

Османська імперія, що виступила на боці Троїстого союзу в жовтні 1914 р., розраховувала захопити російське Закавказзя і відновити свій вплив на Балканах.

Англія сподівалася послабити Німеччину, захопити частину німецьких колоній в Африці, поділити Османську імперію - забрати багаті нафтою Месопотамію та частину Аравійського півострова.

Франція прагнула повернути Ельзас і Східну Лотарингію, що були захоплені Німеччиною після франко-прусської війни, захопити Саарську область (вугільні шахти) та лівий берег Рейну - природний кордон з Німеччиною, крім того, там знаходилися сучасні промислові підприємства.

Росія бажала встановити своє панування на Балканах і в протоках Босфор і Дарданелли, послабити Німеччину економічно, відібрати в Австро-Угорщини Східну Галичи¬ну, землі по нижній течії Німану.

Японія, що вступила у війну з Німеччиною в середині 1914 р., намагалася захопити німецькі орендні території в Китаї (півострів Шаньдунь) та острова у Тихому оке¬ані.

З обох боків війна мала загарбницький імперіалістич¬ний характер. Тільки Сербія та Бельгія вели війну за своє визволення, що, однак, не міняє характеру самої війни, її ініціаторами були Німеччина та Австро-Угорщина, які розпочали війну першими. Початок війни викликав сплеск патріотизму у воюючих країнах, що швидко пе¬реріс у шовінізм.

На 1914 р. протиріччя між блоками вкрай загострили¬ся, особливо щодо Балканського питання. Австро-Угор¬щина, за порадою німецького імператора, вирішила од¬ним ударом по Сербії затвердити свій вплив на Балканах. Приводом для розв'язання війни стало вбивство спад¬коємця престолу, австрійського ерцгерцога Франца-Фердинанда. Він був убитий у Сараєво сербськими націоналістами Принципом та Гавриловичем - членами напіввійськової організації «Чорна рука». Австро-Угорщина пред'явила Сербії ультиматум, виконання умов якого означало б для Сербії відмову від державного суверенітету. Сербія, за порадою Росії, згодилася виконати всі умови ультиматуму, крім останньої - допустити австрійських урядовців до розслідування обставин убивства.