Кампанії 1915 - 1916 рр
ДАТИ:
1915 р. - вихід з Троїстого союзу Італії, натомість приєднання до нього Болгарії.
Лютий-грудень 1916 р. - Верденська битва
Червень 1916 р. • Брусиловський прорив
Липень-листопад 1916 р. - битва на р. Сомма.
ПЕРСОНАЛІЇ:
БРУСИЛОВ Олександр (1853 - 1926) - російський військовий діяч, генерал від кавалерії, в роки Першої світової війни - командуючий 8-ю Галицькою армією, з 1916 р. - командуючий Південно-Західним російським фронтом. У травні-червні 1917 р. - головнокомандуючий російською армією, з 1920 р. - у Червоній армії, у 1923 - 1924 рр. - інспектор кавалерії
1. Перехід до позиційної війни дав змогу Німеччині пе¬рекинути свої сили на Східний фронт. У 1915 р. тут був проведений основний наступ, у той час, як на Західному фронті Німеччина перейшла до стратегічної оборони. У лютому-березні 1915 р., після боїв біля Мазурських озер, німецька армія витіснила російські війська із Східної
Пруссії. До осені 1915 р. німецькі та австро-угорські війська захопили Західну Україну, Польщу, Литву, частину Латвії.
У травні 1915 р. Італія, яка прагнула приєднати західну частину Балканського півострова (території Австро-Угорщини, Туреччини та Албанії) вийшла з Троїстого союзу і оголосила війну колишнім союзникам, а у вересні 1915 р. до союзу вступила Болгарія і він перетворився на Четверний (Почвірний).
На Західному фронті відбулися бої у Фландрії та Шампані. Найбільша битва - поблизу міста Іпра (Бельгія).
У першій половині лютого німецьке військо отримало «бойовий хімічний засіб у вигляді хлорного газу» та «но¬вого роду артилерійський снаряд, начинений отруюючими речовинами, котрі викликали сльозотечу». 22 квітня 1915 р. 4-та армія рейхсверу поблизу Іпру вперше у воєнній історії використала проти англо-французьких військ для прориву їхніх позицій газобалонну атаку. Газ дістав назву іприт (від місцевості першого використання).
Балони з газом було встановлено уздовж 6-кілометро-вої ділянки фронту. Вихід газу із них зайняв лише п'ять хвилин. Вглибину хмара мала від 600 до 800 м, заввиш¬ки була у людський зріст, згодом - вище. Хлором тоді бу¬ло отруєно 15 тис. осіб, з яких 5 тис. (33 %) померло. Сол¬дати, згадував учасник цієї операції, побачили, «що веле¬тенська хмара зелено-жовтого газу підіймається з-під землі й повільно рухається за вітром у напрямку до них, що газ стелеться по землі, заповнюючи кожну ямку, ко¬жне заглиблення й затоплює траншеї та воронки. Спершу подив, потім жах й, нарешті, паніка охопила війська, ко¬ли перші хмари диму окутали всю місцевість і примуси¬ли людей, задихаючись, битися в агонії. Ті, хто міг руха¬тися, бігли, намагаючись, більшою частиною даремно, обігнати хмару хлору, котра невмолимо переслідувала їх».
Німці мали тактичний успіх, проте не мали напоготові резервів і не змогли з нього скористатися. Німеччина пору¬шила конвенцію, яка забороняла застосування отруюючих речовин, й повела нову війну, причому німецьке команду¬вання використало у великому масштабі нову зброю в операції, котра мала обмежену мету. Після Іпру отруйні гази надалі використовували обидві сторони.
Газова війна все більше посилювалася. Запроваджува¬лися нові отруюючі речовини. Війська стали систематично обстрілюватися грантами й бомбами, що містили в собі за¬душливі й сльозоточиві гази.
2. Основні бойові дії 1916 р. відбулися на Західному фронті. В лютому німецькі війська намагалися штурмом взяти Верден - найважливішу ланку оборони Франції. У цій грандіозній битві, що тривала з лютого по грудень 1916 р., Німеччина втратила 600 тис. чоловік, Франція -300 тис. (так звана Верденська м'ясорубка). Однак реального успіху Німеччина не досягла. З липня по листопад 1916 р. французька армія намагалася прорвати оборону німців на р. Соммі і вийти до Брюсселю, що призвело до загальних втрат чисельністю 1,3 млн чоловік. Тут вперше англійською стороною застосована нова зброя - танки.