Конституція РСФСР 1918 року

•по внутрішніх справах

•юстиції

•праці

•соціального забезпечення

•освіти

•пошт і телеграфів

•по справах національностей

•по фінансових справах

•шляхів сполучення

•землеробства

•торгівлі і промисловості

•продовольства

•державного контролю

•Вища Рада Народного Господарства

•охорони здоров'я

При кожнім наркомі під його головуванням утворювалася колегія, члени якої затверджувалися СНК. Нарком був вправі одноосібно приймати рішення з усіх питань, що підлягають веденню відповідного наркомату, доводячи про їх до зведення колегії. У випадку незгоди колегії з тим чи іншим рішенням наркома колегія, не припиняючи виконання рішення, може оскаржити його в СНК чи в Президію Вцика. Таке ж право належало кожному окремому члену колегії.

Конституція чітко установлює відповідальність СНК перед З'їздом Рад і Вциком, а наркомів перед СНК і Вциком.

Звання народного комісара належало винятково членам СНК, що відає загальними справами РСФСР і ніяким іншим представникам Радянської влади як у центрі так і на місцях привласнено бути не могло. Це положення в Конституції обмовляється окремою статтею.

Виборче право.

Правом обирати і бути обраними в Ради користалися не залежно від підлоги, раси, національності, віросповідання, осілості, яким до дня голосування виповнилося 18 років громадяни РСФСР, що:

а) добували засобу до життя продуктивним і суспільно корисною працею, а також обличчя, зайняті домашнім господарством, що забезпечує для перших можливість продуктивної праці, якось: робітники та службовці усіх видів і категорій, зайняті в промисловості, торгівлі, сільському господарстві й ін., селяни і козаки-хлібороби, що не користаються найманою працею з метою витягу прибутку

б) солдати Радянської Армії і флоту