ЄГИПЕТ - ПЕРША ЦИВІЛІЗАЦІЯ СТАРОДАВНЬОГО СХОДУ
Поля і канали огороджували спеціальними греблями (дамбами), зробленими з глини та очерету. В дамбах посередині робили ворітця. Під час розливу Нілу їх відчиняли і пропускали воду на поля, а потім зачиняли. Селянська родина сама не могла викопати цілий канал чи насипати греблю. Тому єгиптяни виконували ці роботи гуртом, цілими селищами. В Єгипті на зміну родовій общині з'явилася сільська сусідська община.
Нарешті заколосилися пшениця та ячмінь. Настала пора жнив — останній, третій період єгипетського сільськогосподарського року. Селяни мідними серпами зрізають самі лише колоски. Потім на току колоски кидають для обмолоту під ноги худобі — бикам, ослам.
Ні на хвилину не спиняється молотьба. Жінки совками підкидають обмолочене зерно вгору й віють його. Обмолочене і провіяне зерно корзинами зносять до комор і висипають у засіки. Поряд сидить писар і записує кількість корзин. Господар багатого маєтку мусить знати, який урожай зібрали з його полів. Тоді він скаже, скільки зерна треба віддати до царської комори, а скільки можна залишити у своєму господарстві.ДОЛЯ СЕЛЯНИНА. Зі своїх невеличких полів селяни збирають невеликий урожай. Дружина, сини, доньки — всі допомагають батькові, всі поспішають скінчити жнива, поки ще не прийшов наказ іти на царську роботу: копати і чистити канали, будувати палаци й храми, ремонтувати дороги. Бо тоді вже не буде часу сховати збіжжя в ями або засипати його до великих глеків, вкопаних у підлогу в хатині. Недожатий хліб стоятиме в полі, його поїдять миші, видзьобають горобці. А далі буде ще гірше. Прийде писар зі стражниками, озброєними палицями, і накаже платити податок зерном у царську скарбницю. А як не заплатить селянин, то жорстоко поб'ють його стражники. Тому й поспішає селянська родина зібрати урожай.
ЖИТТЯ І ПРАЦЯ НЕМІСНИКІВ. Шум і гамір стоїть на базарному майдані в єгипетському місті. Убік від майдану тягнеться вузенька вуличка з крамничками. Деякі крамнички є також майстернями. В них сидять ремісники, які роблять і тут же продають свій товар.
В Єгипті було розвинуто ремесло — виготовлення різних предметів. Ремеслом займалася не кожна сім я для себе, а окремі групи людей — ремісники. Вони багато часу вивчали секрети своєї справи. Виготовлені товари спочатку обмінювалися, а з часом стали продаватися за гроші.
Зберігся стародавній папірус, на якому єгипетський сановник Ах той розповідає про працю ремісників.
КУЗНЯ. Загляньмо крізь відчинені двері до кузні. Єгиптяни були вправними металургами. Уже 6 тисяч років тому вони навчилися виплавляти мідь. Але на той час ковальське ремесло було важкою працею. Ось два ковалі роздмухують міхами вогонь у горні, а третій розпікає над вогнем шматок міді. Всі троє чорні від диму, руки в них попечені, очі сльозяться.
Ахтой так писав про цю працю:
«Я бачив мідника за роботою біля топки його печі. Його пальці були як шкіра крокодила, і він тхнув гірше, ніж риб'яча ікра».
Ахтой не випадково нічого не говорить про бронзу, її єгиптяни навчилися виплавляти значно пізніше, в середині 2 тисячоліття до н.е. Вони дуже любили золоті прикраси. Єгипетські ювеліри славилися далеко за межами своєї країни.
МАЙСТЕРНЯ САНДАЛ ЬНИКА. На підлозі сандальними мнуть товсту шкуру, формують підошву, прикліплюють до неї ремінці. Ахтой говорить про сандальника, що він завжди бідує, «а життя його таке спокійне, як спокійно комусь буває серед мертвої риби».
МАЙСТЕРНЯ КОЖУМ'ЯКІВ. А ось перед нами майстерні чинбарів-кожум’яків. Чоловіки обробляють сирі шкури. Один чинбар кладе у великий глек шкуру для вимочування, а двоє інших вже обробляють щойно вимочені шкури. Вони шкребуть їх кам'яними чи мідними скребачками, очищаючи від щетини та мездри. Готові шкури змащують жиром і починають м'яти. З вичинених шкур вже можна робити сандалії, вуздечки, ремінці, обтягувати ними щита та боки колісниць.
ТКАЦЬКІ МАЙСТЕРНІ. Далі починається довгий ряд ткацьких майстерень. Тут працюють, прядильники та ткачі. Прядильники прядуть пряжу і намотують нитки на веретено. Ткачі тчуть на верстатах тканину. Багато тканини треба наткати і продати, щоб прогодувати сім'ю. Майстерня закладена згортками та сувоями тканин. Тут є тонке, як павутина, полотно для багатих і є грубе, дешеве полотно для бідняків.