Військово - патріотичне виховання в козацькій традиції

Перенесення акцентів відповідальності в сторону місцевої громади, активне залучення громадських організацій та окремих громадських утворень до вирішення завдань, що стоять перед українським суспільством є найкраще, що на сьогодні здатна та мусить зробити держава і повністю відповідає ідеї козацького самоврядування.Зі значним скороченням термінів проходження військової служби та переведенням Армії до контрактного принципу комплектування багатократно зростає роль допризивної підготовки, оскільки зусиль існуючих військових навчальних центрів та батальйонів буде явно недостатньо, щоб за дванадцять місяців з вчорашнього "тінейджера" зробити досвідченого, сміливого, мотивованого, володіючого мистецтвом сучасного бою воїна. В той же час, заплановане приєднання України до Болонської декларації, що має відбутися у травні 2005 року у норвезькому місті Бергені фактично ставить під загрозу згортання ще існуючої системи початкової військової підготовки. Хто за таких умов зможе ефективно і у повному обсязі виконувати функцію підготовки якісного армійського резерву ? Кому належить ключова роль у реалізації концепції формування військ територіальної оборони ? Для того щоб з цього приводу у членів суспільстві не виникало самообману та заспокоєння слід нагадати, що мінімальна програма військового вишколу рядового містить наступні теми (подається у скороченому вигляді).

1. Польова служба:

•підрозділ у наступі;

•підрозділ в обороні;

•нагляд та розвідка;

•зв'язок;

•взаємодія у різних бойових ситуаціях;

•маршова підготовка.

2. Зброєзнавство:

•системи Калашникова;

•бойові властивості сучасної зброї;

•легкі види озброєнь;

•гранати та зброя ближнього бою.

3. Військова організація:

•біг та інші види пересування;

•транспортування;

•оснащення та марш;

•інше

4. Вогнева підготовка:

•внутрішня балістика;