Саперна лопатка
Цей нехитрий інструмент є невід’ємною частиною спорядження кожного вояка-піхотинця починаючи з XVIII століття. Саперна лопатка є настільки універсальною що її форма не змінилася до сьогодення. Саме на той час припадає становлення і розвиток масових армій та вихід фортифікації на якісно новий рівень. На той час найстрашнішим ворогом піхоти стала артилерія. А оскільки мури замків перестали бути надійним захистом, піхота почала „закопуватися в землю”. Тепер основним видом укріплень стали низькі вали та шанці. Лопатка й стала тим самим інструментом, за допомогою якого піхотинці виконували основну частину земляних та фортифікаційних робіт.
Конструктивно лопатка складається з двох основних частин: штика та рукоятки. Штик - робоча частина лопатки виготовлена з сталі. Форма нижнього краю штика лопатки має трикутну форму.
Стандартна радянська саперна лопатка: її загальна довжина - 50 см.
Також зустрічаються штики лопаток без граней, з заокругленою робочою поверхнею, а також прямокутні. Штик лопатки кріпиться до рукоятки за допомогою трубки. Інший варіант кріплення - за допомогою спеціальної накладки, яка при кріплені обжимається кільцем. Рукоятка виготовляється з дерева і служить для утримання інструменту. Задній кінець рукоятки заокруглений. Рукоятка лопатки не фарбується щоб запобігти ковзанню руки та утворенню мозолів на руках.
Переноситься лопатка в брезентовому або шкіряному чохлі.
Брезентовий чохол до радянської саперної лопатки: ліворуч - вид спереду; праворуч - вид ззаду. Зверніть увагу, що петлі для кріплення саперної лопатки не пристосовані до продягання у натівські пояси.
Перше для чого власне служить саперна лопатка, це для копання. Як зазначалося вище, й до сьогодення основну частину земляних робіт піхотинці виконують саме за допомогою цього інструмента. Друге призначення саперної лопатки – використання під час саперних робіт. Ось чому саме лопатка називається саперною. Тому що вона виявляється незамінним пристроєм при установленні чи знешкодженні мін, облаштуванні легких інженерних загороджень. Це ще й звичайний будівельний інструмент, яким можна виконувати масу допоміжних робіт – нарубати гілок, забити цвях, вирізати клапоть дерну і багато чого іншого.
Ну і нарешті - саперна лопатка це грізна зброя ближнього бою. Ідея її використання як зброї зародилася під час першої світової війни. Виявилося що саперна лопатка з добре нагостреними гранями за своїми характеристиками не поступається сокирці. Нею можна завдавати колючих та рублячи ударів, а також метати у ворога. Лопаткою зручно орудувати у обмеженому просторі окопів та польових укріплень. Тож прийоми з використанням саперної лопатки входять у склад курсів рукопашного бою більшості армій світу.
Добре нагострені грані поліпшують роботу саперною лопаткою.
Незважаючи на простоту й універсальність намагання вдосконалити саперну лопатку не припиняються. Вдосконалення здійснюються у двох напрямках: зменшення довжини й загальних габаритів лопатки та розширення її функціональних можливостей. Саперна лопатка має один суттєвий недолік - досить солідні габарити, які нерідко заважають пересуванню по місцевості. Тому й основні зусилля конструкторів направлені на зменшення габаритів лопатки. Найбільш уживаний прийом полягає у виконанні лопатки у вигляді складної конструкції. Штик лопатки з’єднується з рукояткою за допомогою шарнірного вузла. Хоча конструкція виходить компактною, проте через шарніри послаблюється механічна міцність всієї конструкції. Тож для підвищення міцності шарнірні механізми виготовляють з вискокоміцних сортів сталі і виконують досить масивними. Ще одним поширеним варіантом є застосування пустотілої рукоятки з телескопічною трубкою. При використанні лопатки трубка висувається з рукоятки і подовжує лопатку, що полегшує процес її застосування.
Другий напрямок вдосконалення саперних лопаток - їхня універсалізація. Для збільшення кола завдань у саперні лопатки вносять деякі конструктивні особливості, покликані розширити коло виконуваних завдань. Наприклад одна з граней штиків лопаток можуть оснащуватися пилоподібною ріжучою кромкою для використання лопатки як пилки; інша – загострюватися для застосування лопатки як сокирки. В штику лопатки просвердлюються отвори та виступи для використання їх як цвяховисмикувачів та гайкових ключів. Рукоятки лопаток виготовляють пустотілими. Вивільнений простір використовується для розташування додаткових інструментів (ножа-скінера, викрутки, шила, щупу, тощо).
Штики саперних лопаток і виготовляються з високоміцних та немагнітних сортів сталі. Остання риса вкрай важлива для саперів. На немагнітну сталь не реагують міни та вибухові пристрої з магнітними зривниками, що підвищує шанси з їх знешкодження.Тепер торкнемося специфіки партизанської війни. Партизанські загони не в змозі мати при собі весь комплект великогабаритного саперного спорядження щоб не переобтяжувати себе під час виснажливих марш-кидків. Тож саперна лопатка - основний і найбільш широковживаний інструмент. За її допомогою партизан спроможний боротися і виживати у самих несприятливих умовах. Тож саперна лопатка ще дуже довго залишатиметься основним інженерно-саперним інструментом піхотинця й партизана.