Дозиметричний контроль

Зчитування даних з військових дозиметрів у особового складу, який знаходиться на радіаційно забрудненій місцевості, проводиться не рідше одного разу на добу.

Проте після впливу гама- і нейтронного випромінювання при ядерному вибуху зчитування даних проводиться негайно.

При низьких і стабільних рівнях радіації на місцевості (наприклад, після аварії на АЕС) можна застосувати розрахунковий метод контролю опромінення. При цьому час знаходження у вогнищі (в годинах) помножується на величину рівня радіації (мР/год).

Облік доз опромінення солдат і сержантів у підрозділах ведеться командирами підрозділів, у частинах і з'єднаннях - стройовими відділеннями (відділами), а офіцерів - відділеннями (відділами) кадрів. У підрозділах ведеться журнал обліку радіоактивного опромінення особового складу. Отримані сумарні дози опромінення періодично заносяться в картки обліку доз радіоактивного опромінення і обов'язково дублюються записами у військових квитках або посвідченнях особистості військовослужбовців.

На підставі даних обліку радіоактивного опромінення командири підрозділів (частин) подають донесення про отримані дози опромінення особового складу до вищих штабів, а при одноразовому опроміненні більш як 100 Рад - негайно.

При визначенні сумарних доз опромінення, отриманих особовим складом багаторазово, необхідно врахувати, що організм людини може відновити частину променевого ураження (табл. 3).

Таблиця 3

Відносна частина залишкової дози радіації

Так, за 30 діб організм відновлює 50% отриманої дози, за 3 місяці - 90% отриманої дози. Доза, яка відновлюється, називається оборотною. 10% променевого ураження не відновлюється. Ця доза називається залишковою, вона викликає віддалені наслідки ураження.

Протягом перших чотирьох днів відновлення не відбувається. Після закінчення цього часу, за рахунок мобілізації захисних функцій, організм починає боротися з променевим ураженням, тому у наступні дні ступінь променевого ураження не буде відповідати початковій дозі, а лише залишковій величині цієї дози.

Розрахування ступеню боєздатності особового складу здійснюється на основі сумарних доз опромінювання, що не призводять до зниження боєздатності (табл. 4), а ступеня боєздатності підрозділів - в залежності від величини залишкової дози і тривалості опромінення (табл. 5).

Таблиця 4

Дози зовнішнього опромінення, що не призводить до зниження боєздатності

Таблиця 5

Категорії боєздатності підрозділів в залежності від величини ефективної дози опроміненняПримтка: Ефективна доза являє собою залишкову величину від загальної дози опромінення, яка відновлюється по перебігу 4-х діб із швидкістю 2,5 рентгена на добу.

Прийнято вважати, що зовнішнє опромінення дозою 50 Р, якого військовослужбовець зазнав в строк до 4-х діб, хоча і зумовлює променеву реакцію, проте не викликає гострої променевої хвороби і не призводить до зниження боє- та працездатності.

Підрозділи, які віднесені до обмежено боєздатних ІІ категорії, зберігають боєздатність з уповільненням часу реакції, в складному становищі знижена боєздатність до 50%; до ІІІ категорії - виконання розумової праці супроводжується 20-50% помилкових дій, знижена фізична боєздатність і працездатність більше як на 50%, можуть виконувати легку фізичну роботу; до IY категорії - можлива загибель 10-20% особового складу, допускається, як виняток легка фізична робота, подальше опромінення недопустиме.