Боротьба з танками та броньовими машинами противника. Дії солдат в бою

Боротьба з танками та броньовими машинами противника. Дії солдат в бою

План

Боротьба з танками та іншими броньованими машинами противника.

Організаційно-штатна структура мотострілецького відділення.

Похідний і бойовий порядок мотострілецького відділення.

Дії солдата у складі відділення під час наступу

1. Боротьба з танками та іншими броньованими машинами противника.

У бою солдатові доводиться боротися не лише з живою силою противника, а й з його технікою, особливо танками і броньованими машинами, які є небезпечними цілями і повинні знищуватися в першу чергу. Танк не страшний солдатові, якщо він діє проти нього сміливо і розважливо, добре знає його тактико-технічні характеристики, уразливі місця і вміло застосовує свою зброю. Сучасний танк М-1 «Абрамс», у якого потужний двигун, велика швидкість, могутнє озброєння, має такі слабкі сторони: поганий огляд місцевості; великі габарити; при попаданні в гусениці протитанковою гранатою танк не може рухати¬ся; танк не може вражати ціль від ЗО м і ближче, якщо вона нижча за корму корпусу. Подивіться на малюнок 161 і спробуйте визначити, де у танка важливі зони, що вра¬жаються: а) ручним протитанковим гранатометом; б) про¬титанковими гранатами; в) зі стрілецької зброї (відповідь у кінці теми).

Вибір засобів і способів знищення броньованих об'єк¬тів противника залежить від конкретних обставин. Для ураження танків та інших броньованих цілей в бою вико¬ристовуються: ПТКРС, гранатомети, протитанкові грана¬ти, протитанкові міни, а також вогонь зі стрілецької зброї по оглядових щілинах.

Мал. 1. Танк

Якщо до позиції (окопу) наближається танк і його не вдалося знищити з гранатомета, то потрібно зачекати, по¬ки він підійде на відстань 25-30 м. На такій відстані вог¬неві засоби танка не можуть уразити солдата. Цей момент і потрібно використати для метання протитанкової грана¬ти. Якщо кинута граната не завдасть шкоди танку, то тре¬ба відскочити траншеєю вбік або лягти на її дно, а коли танк пройде, швидко піднятися і кинути гранату в його борт або кормову частину (мал. 2). Після вибуху приго¬туватися до стрільби по екіпажу, який намагатиметься за¬лишити танк.

При метанні гранат по танках, БМП і бронетранспор¬терах противника правильна точка прицілювання має вирішальне значення, оскільки протитанкові гранати зав¬дають шкоди тільки в разі безпосереднього попадання в броньовану ціль. Якщо танк рухається на солдата або від нього, треба кидати гранату назустріч чи навздогін, як по нерухомій вертикальній цілі, враховуючи при цьому, що за час польоту гранати машина встигне пройти 5-10 м.

Якщо танк рухається вздовж фронту на відстані 15-20 м від солдата зі швидкістю приблизно 15 км/год (це швид¬кість людини, яка спокійно біжить), то точку прицілювання слід умовно визначити на 1/2 корпусу танка від перед¬нього обрізу бічної броні.

Мал. 2. Метання гранати в танк

Можливі й інші способи боротьби з танками. Один з них, який широко використовувався під час другої світо¬вої війна нашими солдатами, - це осліплення танків: пропустивши танк, солдат сміливо стрибав на його бро¬ню і плащ-накидкою накривав оглядові щілини. У боро¬тьбі з танками та іншими броньованими цілями против¬ника вирішальну роль відіграють сміливість, рішучість, навченість і непохитна впевненість солдата у своїх мож¬ливостях.

Характеристики зброї і техніки зарубіжних країн вміщено у додатках 1-4.