Військова присяга

Військова присяга

Ритуал прийняття військової присяги як клятви воїна на вірність своєму народові, Вітчиз¬ні існує з давніх-давен. На тери¬торії сучасної України його запо¬чатковано у IX ст. з приходом на наші землі скандинавів. Саме від них було запозичено цей обряд. Вступаючи до дружини, воїни клялися князеві у своїй вірності, і після цього дружинники вважа¬лися побратимами.

За княжої доби кожний полк і кожний його підрозділ мав прапор, труби, бубон - обов'язкові військові атрибути. Трубами та бубнами подавали сигнал до бою, до походу; прапор (стяг, хоругва) був символом і знаком, що об'єднував воїнів навколо князя. Усі прапори були однакової форми -: довге трикутне полотно на держаку. Відрізнялися вони забарвленням, зображеннями на них (зорі, місяць, знаки), а також тим, що прикріплялося на вершині держака (півмісяць, спис, волосся та ін.). За прапорами пізнавали, чиє то військо. Коли прапор піднімали над військом - це був урочистий знак до початку бою. Оберігав його стяговик. Навколо прапора в бою йшла завзята боротьба, всі воїни були зобов'язані боронити свій прапор. Вважалося за доблесть здобути в бою ворожий прапор: це була перемога, тріумф. Піднятий догори прапор означав, що військо добре б'ється, що його не переможено.

Герб як символ держави виник за часів князювання Володимира Великого (?-1125). Тоді на монетах було вперше викарбувано тризуб, що став пізніше знаком могутності і сили Київської держави.

У козацькому війську відзнаки звалися клейнодами. Козацькі клейноди - булава, бунчук, печатка, прапори, бу¬бни і труби (мал. 12, 13, 14). Булава та бунчук - відзнаки гетьманської влади. Бунчук - довга палиця (до 3 м) з мета¬левим яблуком на кінці, з-під якого звисало кінське волосся. Печатка Запорізького війська була округлою, з гер¬бом посередині, різних розмірів. Свої печатки мали військова канцелярія, кожний полк, інколи навіть сотня. У війську був один спіль¬ний прапор і були полкові та сотенні прапори.

Мали свої військові символи і січові стрільці: прапори, відзнаки роду військ, номери частин, військових посад та ін.

У березні 1918 р. Мала Рада УНР затвердила герб Української Народної Респу¬бліки - знак Київської дер¬жави часів Володимира (три¬зуб, оточений вінком із лис¬тя), великий та малий герби, відповідні печатки; було зат¬верджено також військово-морський прапор УНР із зоб¬раженням тризуба.

Ритуал прийняття військової присяги на вірність Україні вперше був проведений Легіоном січових стріль¬ців 3 вересня 1915 р.

ВІЙСЬКОВА ПРИСЯГА - КЛЯТВА НА ВІРНІСТЬ НАРОДОВІ УКРАЇНИ

Громадяни України, які призвані або добровільно вступили на військову службу, приймають Військову при¬сягу на вірність народу України, її складають в урочистій обстановці, зі зброєю в руках, біля Бойового прапора вій¬ськової частини, перед строєм командирів і воїнів. Моло¬дий воїн дає персональну клятву народові України, дер¬жаві, називаючи своє прізвище, ім'я, по батькові.

Текст Військової присяги:

Я (прізвище., ім'я, по батькові) вступаю на військову службу і урочисто клянусь народу України завжди бути вірним і відданим йому, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, накази командирів, неухильно дотримуватися Конституції, законів Укра¬їни, зберігати державну і військову таємницю.

Я клянусь захищати Українську державу, непохит¬но стояти на сторожі її свободи і незалежності.

Я присягаю не зрадити народу України.

Військова присяга - документ юридичної сили, що має велике державне значення. Текст Військової прися¬ги затверджено Постановою Верховної Ради України 6 груд¬ня 1991 р. У ній сформульовано найважливіші вимоги, які ставляться до воїна і які він має неухильно виконувати в інтересах національної безпеки України. Коротко зупи¬нимося на цих вимогах.