Дії населення в надзвичайних ситуаціях у мирний і воєнний час
ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ І ДІЇ В ЗОНІ РАДІОАКТИВНОГО ЗАБРУДНЕННЯ (ЗАРАЖЕННЯ)
Радіоактивне зараженою може виявитися місцевість не тільки після ядерного вибуху, а й внаслідок аварії на атомній електростанції, на інших об'єктах, що виробля¬ють або використовують розщеплені матеріали.
Характерна особливість радіоактивного зараження місцевості після ядерного вибуху - швидкий спад рівнів
радіації через безперервний розпад радіоактивних речо¬вин. Так, через 7 год після вибуху рівень радіації на міс¬цевості зменшується у 10 разів, через добу - приблизно у 40 разів, через 49 годин - у 100 разів. Найдужче спа¬дають рівні радіації у першу добу, яка становить найбільшу небезпеку для людей.У тих населених пунктах і районах, де виявлено радіоактивне зараження, усі мешканці повинні надягнути респіратори, протипилові тканинні маски, ватно-марлеві пов'язки або протигази, взяти документи, запас їжі і во¬ди, медикаменти, предмети першої необхідності й піти до захисної споруди. (Цього не було зроблено у Прип'яті, Чорнобилі та в навколишніх населених пунктах після аварії на ЧАЕС у 1986 р.) Якщо обставини змусили когось сховатись у квартирі або виробничому приміщенні, потрібно, не гаючи часу, зачинити вікна і двері, завісити їх цупкою тканиною, затулити всі щілини.
Якщо ж люди опинилися в зоні зараження або їм потрібно залишити її, кожна людина повинна прийняти радіозахисний засіб. Складною і дуже відповідальною проблемою в таких умовах є харчування. Готувати їжу найкраще на незараженій території. В разі крайньої по¬треби можна готувати на відкритій місцевості з рівнем радіації не вищим 1 Р/год, а якщо рівень радіації - до 5 Р/год, то у наметах. Коли радіація вища за 5 Р/год - лише у закритих герметичних і дезактивованих примі¬щеннях або у захисних спорудах.
Слід пам'ятати, що і після зняття обмежень треба додержувати заходів перестороги, оскільки частина радіоактивних речовин (в основному ізотопи цезію-137 і стронцію-90) надовго залишається на ґрунті, рослин¬ності, у воді, на поверхні будівель. Вони можуть потра¬пити до організму з їжею і водою. Тому для приготуван¬ня їжі придатні тільки ті продукти, що зберігалися у по¬гребах, підстіллях, холодильниках, кухонних столах, ша¬фах, закритому скляному посуді, були загорнуті в пило¬непроникні матеріали.
Щоб запобігти масовому радіаційному опроміненню (чи хоча б знизити його дози до допустимих норм), штаби ЦО у цих зонах запроваджують режими радіаційного захи¬сту, тобто визначають час безперервного перебування лю¬дей у захисних спорудах, тривалість перебування у будин-
ках і на відкритій місцевості. Якщо підприємство і в цих умовах продовжує свою діяльність, то для кожного цеху встановлюється час роботи, час відпочинку в захисних спо¬рудах або житлових приміщеннях. Вибір режиму зале¬жить від рівнів радіації, захисних властивостей сховищ, наявності протирадіаційних укриттів та інших умов.
Нині розроблено і рекомендовано вісім типових ре¬жимів захисту для різних категорій населення: режими 1-3 - для непрацюючого населення, режими 4-7 - для робітників і службовців, режим 8 - для особового складу невоєнізованих формувань.
Кожний режим радіаційного захисту ділиться на три етапи: перший - перебування у захисних спорудах; дру¬гий - перебування у захисних спорудах і будинках; третій - перебування у приміщеннях та обмежений час перебування на відкритій місцевості (мал. 289).
Для непрацюючого населення розроблено такі режи¬ми (з урахуванням К^у,- коефіцієнта ослаблення):
Режим № 1 - для населення, яке проживає в дерев'я¬них будинках з kqcj,^ 2 і використовує ПРУ з 1?^.= 50.
Режим № 2 - для населення, яке проживає у цегля¬них одноповерхових будинках з К^у, = 10 і використовує ПРУ з КосЛ.= 50.
Режим № 3 - для населення, яке проживає у бага¬топоверхових цегляних будинках з К^^,^ 20 і викорис¬товує ПРУ з Косл^ 200-400.
Наприклад: При рівні радіації 300 р/год:
- для населення, що проживає в дерев'яних будинках (режим № 1), загальна тривалість дотримання режиму за¬хисту - 25 діб. З них: перебування в ПРУ - 5 діб; в ПРУ та будинку - 10 діб (у т.ч. протягом доби: 6,5 год у будин¬ку, 17 год у ПРУ, 0,5 год на відкритій місцевості); у бу¬динку - 10 діб з виходом на відкриту місцевість до 1 год на добу;