Дотримання військовослужбовцями статутних стосунків. Правила ввічливості

Дотримання військовослужбовцями статутних стосунків. Правила ввічливості

Стосунки між військовослужбовцями ґрунтуються на взаємній повазі. Усі військовослужбовці під час зус¬трічі (обгону) вітають один одного, дотримуючись пра¬вил, визначених статутом. З питань служби звертаються один до одного на «ви».

Начальники і старші, звертаючись із питань служби до підлеглих і молодших, називають їх за військовим званням і прізвищем або тільки за званням, додаючи в останньому випадку перед званням слово «товариш» або «пан». Наприклад: «Рядовий Коваленко» або «Пане ря¬довий»; «Сержант Шевчук» або «Товаришу сержант»; «Прапорщик Іваненко» або «Пане прапорщик»; «Лейте¬нант Петренко» або «Пане (товаришу) лейтенант».

У вільний від служби час військовослужбовці можуть звертатись один до одного на ім'я, а до начальників і стар¬ших - на ім'я та по батькові.

Військовослужбовці мають постійно бути зразком високої культури, скромності і витримки, берегти вій¬ськову честь, захищати свою й поважати чужу гідність, пам'ятати, що за їхньою поведінкою судять не лише про них, а й про Збройні Сили України в цілому.

Військовослужбовці повинні бути ввічливими у став¬ленні до цивільного населення, виявляти особливу ува¬гу до літніх осіб, жінок і дітей, поступатися місцем у гро¬мадському транспорті, захищати честь і гідність грома¬дян, сприяти дотриманню громадського порядку, нада¬вати допомогу постраждалим під час нещасних випад¬ків, стихійного лиха.

У громадських місцях, у міському транспорті та приміських поїздах військовослужбовець мусить запро¬понувати начальникові '(старшому) своє місце, якщо не¬має вільних місць.

Коли під час зустрічі немає можливості вільно роз¬минутися з начальником (старшим), підлеглий (молод¬ший) повинен зійти з дороги і, вітаючи, пропустити йо¬го. В разі потреби обігнати начальника (старшого) вій¬ськовослужбовець просить у нього дозволу на це.

Правила військової ввічливості, поведінки і військового привітання обов'язкові також для прапорщиків, мічманів, офіцерів, генералів та адміралів, які перебувають у запасі й у відставці, якщо вони носять військову форму.

Звертаючись один до одного поза строєм, а також віддаючи чи вислуховуючи наказ, військовослужбовці мають стати у стройове положення «струнко», піднести руку до головного убору (в разі його наявності) й опус¬тити її. Віддаючи або вислуховуючи рапорт, військово¬службовець опускає руку від головного убору після закінчення рапорту.

Військовослужбовець завжди, за всіх умов зверта¬ється до командира згідно з вимогами статуту. Це сто¬сується і таких, наприклад, випадків, коли солдат слу¬жить під командою земляка, товариша по цивільній ро¬боті або навіть родича.

ПОРЯДОК ВІДДАННЯ І ВИКОНАННЯ НАКАЗІВ

Начальники мають право віддавати підлеглим нака¬зи і повинні перевіряти їх виконання. Підлеглі повинні виконувати накази начальників (командирів).

Накази віддаються, як правило, в порядку підлег¬лості. В разі крайньої потреби старший начальник мо¬же віддати наказ підлеглому, минаючи його безпо¬середнього начальника, про що повідомляє безпосе¬реднього начальника підлеглого чи наказує підлеглому особисто доповісти своєму безпосередньому началь¬никові.

Вислухавши наказ, військовослужбовець відповідає «Так» і виконує його. Про виконання наказу військово¬службовець зобов'язаний доповісти начальникові, який віддав наказ, і своєму безпосередньому начальникові. Наказ має бути сформульований виразно, чітко, щоб не допустити його подвійного тлумачення і не викликати сумнівів у підлеглого щодо його змісту.

Начальник (командир), який віддав наказ, повинен забезпечити його виконання. Він несе відповідальність за наслідки та відповідність наказу чинному законодав¬ству, а також за невжиття заходів щодо його виконання. Якщо військовослужбовець, котрий виконує наказ, одержав від іншого начальника, старшого за службо¬вим становищем чи військовим званням, новий наказ, який стає перешкодою для виконання попереднього, він доповідає про це начальникові, який віддав другий наказ, і за його згоди виконує останній. Начальник, який віддав новий наказ, повідомляє про це того начальника, що віддав попередній наказ.