Евакуація населення
Евакуація населення
Евакозаходами називаються розосередження та еваку¬ація населення з категорійних міст у заміську зону. Вони організовуються і проводяться відповідно до плану ЦО ра¬йону (об'єкта) та розпоряджень старшого начальника ЦО.
Розосередження - це організоване вивезення (виве¬дення) з міст і розміщення у заміській зоні робітників та службовців підприємств, що продовжують працювати у воєнний час або в умовах надзвичайних ситуацій. Еваку¬ація - вивезення (виведення) з міст у заміську зону реш¬ти населення, яке знаходиться у зонах можливих сильних руйнувань і катастрофічного затоплення.
Що стосується навчальних закладів, то тут можливі три варіанти: перший - вони припиняють свою діяльність, другий - евакуюються (діяльність переноситься у заміську зону), третій - продовжують роботу на своїх місцях, але за скороченими програмами.
Заміська зона - це територія, розташована поза містом, за межами зон можливих руйнувань. Кожному
підприємству, навчальному закладу визначається район або місце розташування.
У мирні дні також доводиться евакуювати населення із зон затоплення, з районів сходження снігових лавин і селевих потоків. Після аварії на ЧАЕС у 1986 р. було здійснено евакуацію мешканців міст Чорнобиля і Прип'яті та 800 населених пунктів 30-кілометрової зони.
Відповідальність за евакуацію робітників і службовців та їхніх сімей у призначені райони покладається на на¬чальників ЦО та штабів ЦО підприємств, установ, на¬вчальних закладів. Розосередження робітників і службов¬ців підприємств, що продовжують функціонувати, здій¬снюється за виробничим принципом, а населення, не зай¬нятого у виробництві,- за територіальним принципом (за місцем проживання).
Щоб евакуація пройшла організовано, її завчасно пла¬нують місцеві адміністративні органи і створені при них евакуаційні комісії; заздалегідь визначаються склад, місця розташування і порядок роботи збірних евакуаційних пунктів (ЗЕП),ав сільській місцевості, куди вивозить¬ся населення, створюються евакоприйомні комісії і прийомні евакуаційні пункти (ПЕП).
ЗЕП призначені для збору, реєстрації та організованої відправки населення. Коли людей вивозять залізничним і водним транспортом, ЗЕП розміщують поблизу станцій, портів і на підприємствах, що мають залізничні під'їзні шляхи, морські, річкові причали.
На кожному підприємстві, в установі, навчальному за¬кладі, домоуправлінні мають бути евакуаційні списки, які разом з паспортами є основними документами для обліку, розміщення і забезпечення усім необхідним у районах роз¬селення.
Евакуація може здійснюватися усіма видами транс¬порту і пішки. Для швидкої евакуації застосовується ком¬бінований спосіб її проведення, тобто піший порядок по¬єднується з максимальним використанням усіх видів транспорту.
Коли надійшло розпорядження про початок розосере¬дження та евакуацію, начальник ЦО повідомляє про це ке¬рівників виробничих підрозділів, останні оповіщають робітників і службовців, а ті - членів своїх сімей. Непра¬цюючі оповіщаються за місцем проживання.
Почувщи інформацію про евакуацію, громадяни по¬винні готуватися до виїзду в заміську зону. Із собою взяти найнеобхідніше: засоби індивідуального захисту, аптечку індивідуальну (АІ) та індивідуальний протихімічний пакет (ШП), паспорт, військовий квиток, свідоцтва про шлюб, народження, освіту, спеціальність, трудову книжку або пенсійне посвідчення, продукти харчування на 2-3 доби, одяг, взуття, предмети туалету. Усе зібране скласти у валізу (сумку, рюкзак) і прикріпити ярлик (бирку), на якому зазначити прізвище, ім'я, по батькові, кінцевий пункт евакуації. Дітям дошкільного віку потрібно приши¬ти ярлички до одягу (під комір, на зворотний бік верхньо¬го одягу).
Перед виходом із квартири виключити всі освітлю¬вальні і нагрівальні прилади, закрутити крани водо¬провідної і газової мереж, закрити вікна і кватирки, замк¬нути двері; ключі здати у житловий орган.
Для підтримання громадського порядку на об'єктах ЗЕП і ПЕП, на станціях (пристанях, пунктах) посадки і висадки, у місцях розселення в заміській зоні виставля¬ються пости охорони громадського порядку, організо¬вується патрулювання. До виконання цих заходів залуча¬ються формування охорони громадського порядку (коман¬ди, групи), що створюються з відомчої воєнізованої і сто¬рожової охорони та добровільних народних дружин.