Захист населення у надзвичайних ситуаціях

Приймальний пристрій складається з іонізаційної камери або газорозрядного лічильника.

Іонізаційна камера - це заповнений повітрям замк¬нутий простір з двома ізольованими один від одного елек¬тродами: корпус камери вкрито зсередини шаром струмо-провідної речовини. Цей шар разом з осердям є позитив¬ним електродом камери, а негативним - металеве кільце, вихід з якого - через ізолятор. До електродів працюючої камери надходить напруга від джерела постійного струму, тому між її електродами виникає електричне поле. Під дією іонізуючих випромінювань деякі молекули повітря втрачають електрони і стають позитивно зарядженими іонами. Іони й електрони під впливом електричного поля переміщуються, і в ланцюгу камери виникає іонізуючий струм (мал. ). Величина цього струму пропорційна ве¬личині радіоактивного випромінювання.

Газорозрядний лічильник - це порожнистий метале¬вий циліндр, що служить катодом; його заповнено су¬мішшю інертних газів з невеликою кількістю галогенів. Анодом є металева нитка, натягнена всередині циліндра і з'єднана з позитивним полюсом джерела живлення. Ви¬води анода і катода зроблені через ізолятори, розташовані у торцях корпуса лічильника. На відміну від іонізацій¬них камер газорозрядні лічильники працюють у режимі

ударної іонізації (мал. ). Іонізуючі випромінювання, потрапивши у лічильник, утворюють у ньому первинні електрони і позитивні іони; електрони під дією електрич¬ного поля переміщуються до анода лічильника і, здобувши кінетичну енергію, самі вибивають електрони з атомів га¬зового середовища. Це явище й називається ударною іоні¬зацією. Вибиті вторинні електрони також розганяються і разом з первинними підсилюють ударну іонізацію. Якщо у лічильник потрапляє хоча б одна частка іонізуючого випромінювання, це викликає утворення лавини вільних електронів, і до анода лічильника прямує багато елек¬тронів. Інертні гази створюють у корпусі газорозрядного лічильника умови для виникнення ударної іонізації, роз¬ряджання забезпечує швидке набування електронами не¬обхідної кінетичної енергії.

Вимірювач потужності дози (рентгенометр) ДІ1-5В

призначений для вимірювання рівнів гамма-радіації і ра¬діоактивної зараженості різноманітних предметів гамма-випромінюванням. Передню панель зображено на ма¬люнку 278. Потужність експозиційної дози гамма-ви¬промінювання визначається у мілірентгенах (або рентге¬нах) на 1 год для тієї точки простору, де знаходиться блок детектування приладу. Крім того, приладом ДП-5В можна виміряти і рівень бета-випромінювання.Діапазон вимірювання по гамма-випромінюванню - від 0,05 мР/год до 200 Р/год. Прилад має шість піддіапа-зонів вимірювань (табл. 22).

Таблиця

ПІДДІАПАЗОНИ ВИМІРЮВАНЬ ДП-бВ

ШддіапазонПоложення ручки перемикачаШкалаОдиниця виміруМежа вимірювання

12000-200Р/год5-200

2X 10000- 5мР/год500-5000

3X 1000-5мР/год50-500

4X 100-5мР/год5-50

5X 10-5мР/год0,5-5

6X 0,10-5мР/год0,05-0,5

При вимірюванні потужностей гамма-випромінювання й сумарного бета- і гамма-випромінювання в межах від 0,05 до 500 мР/год відлік ведеться за верхньою шкалою (О-5) з наступним множенням на відповідний коефіцієнт піддіапазону, а відлік величини потужностей доз - від 5 до 200 Р/год - за нижньою шкалою (5-200). На 2-6 під-діапазонах прилад має звукову індикацію через головні те¬лефони. Похибка вимірювань становить ±30% від вимірю¬ваної величини. Справність приладу перевіряється кон¬трольним бета-препаратом, прикріпленим в заглибленні на екрані блока детектування. Живлення приладу здійсню¬ється від трьох елементів типу 1,6 ПМЦ-х-1,05, два з яких використовуються для живлення схеми приладу, а третій - для освітлення шкали. Передбачено живлення від зов¬нішніх джерел постійного струму напругою 12 або 24 В; при цьому використовується розподілювач напруги.