Зображення гербів, їх окремих елементів, емблем та символів на перших знаках грошей України
Досить своєрідно доповнює загальний дизайн малюнок, виконаний зеленою фарбою. Він заповнює половини бічних картушів (контур останніх виконано чорною фарбою), половинки горішнього та долішнього картушів. Хочемо особливо наголосити на тому, що великі цифри номіналу "100" неначе загаптовані білим малюнком, який досить оригінальне виглядає на зеленому тлі.Наступним кроком на шляху фінансової незалежності України стало емітування купюр вартістю в 25 та 50 карбованців. Закон "Про негайне емітування Державною Скарбницею УНР легко циркулюючих платіжних засобів" (5) передбачав термінове введення в обіг двох знаків, проекти яких розробив графік О.Красовський. Купюри введених в обіг 6 квітня 1918 p. знаків мали однаковий дизайн та розмір. Вони різнилися тільки кольором та номіналом. Перша була жовто-помаранчова, друга - зеленувано-синя. Головний елемент оформлення звороту становили два профілі - чоловічий та жіночій, які розміщувались в картуші у центрі реверса. Власне вони символізували спадковість традицій державності: чоловічий уособлював козацьку Україну, а другий, жіночий профіль, нову, молоду, відроджену державу. У лівому (геральдичному) куті розміщено тризуб (вже без хреста на середньому зубці), паралельно йому - віньєтка з цифрою "25" та "50" відповідно. Знаки Державної Скарбниці 25 та 50 карбованців на основному тлі купюри, навколо центрального картуша містили відповідно до нього намальований більш інтенсивною фарбою орнамент. За технікою виконання він набагато простіший від нарбутівського, без гострих завершень і акцентування на вишуканих деталях, як це було у нього. Хоча у загальному дизайні відчувається вплив Г.Нарбута, зокрема у написах шрифтів, що зроблені під впливом традиції старовинного українського письма, все ж загальне враження від купюр не таке сильне, як від виконаної Г.Нарбутом сотки. До речі, відзначимо, що у рожевій віньєтці реверсу знаку 50 карбованців відсутня цифра номіналу.
Лицьовий бік нічим видатним не відзначається. На сітчастому, "хрестиком" тлі аверса (він нагадує один із мотивів народних вишиванок) вміщено по центру великий продовгуватий картуш із тризубом угорі. Тризуб неначе розриває віньєтку картуша, "проростаючи" зубцями вгору. Не можна віднести до вдалих, з погляду художнього виконання, спробу автора дизайну зобразити обабіч картуша по фігурі чоловіка і жінки. Це теж постаті - символи, які мали передати через художній образ працьовитість українського народу, як національну рису його характеру. В оточенні невибагливого орнаментального рослинного плетива стоїть на весь зріст чоловік, стрижений "під макітру". Одна його рука на поясі, іншою лівою він тримає приставлену до ноги лопату. На чоловікові вишита по коміру сорочка, штани - шаровари, заправлені у чоботи, поверх них - свитка (гунька), довжиною до колін.
Деякі фахівці вважали, що рисами обличчя чоловік подібний до Григорія Сковороди - видатного мандрівного українського філософа. Саме через наявність у малюнку лопати у народі ці купюри прозвали "лопатками".
Навпроти чоловічої постаті, з іншого боку картуша зображено постать жінки на три чверті зросту, бо ніг її не видно, їх оповив орнамент. На голові у жінки очіпок, на шиї - чотири низки коралів. Одяг важко класифікувати за формою, бо він має чітко виписану манжету і якісь закруглені обшлага. У лівій руці жінки серп, правої не видно за зображенням колосків пшениці (можливо, що це сніп), які нерівномірно виростають з орнаменту. Окремі дослідники схильні були бачити в цій жіночій постаті образ великої дочки українського народу, видатної нашої поетеси Лесі Українки. Можливо припустити, що аргументом на цю користь слугувала схована рука жінки, адже відомо, що у Лесі Українки вона була хворою. Риси обличчя зображеної на купюрі постаті настільки не виразні, що тільки за наявності великої фантазії її можна індифікувати як образ Л.Українки. Над головою жінки зображено сонцеподібну квітку, від якої обабіч відходять гілочки - промені.
Ніякого художнього навантаження не несуть орнаментні заставки у середині картуша, що нагадують стилізовані троянди (українські "ружі" - мальви) із видовженими у напрямі до боків купюри гілочками, рясно вкритими листям, оточені звивистими рисками, які нагадують елементи розчерків старовинного українського письма.
Звичайно, що образи, подані на згаданих купюрах, можна ще трактувати як символи селянської та робітничої України, як символи народної влади, яку, як атрибути, представляють перші гроші держави. На паперових грошах, які знаменували собою початок появи власної валюти на українських землях, не так вже і багато символіки, емблем. Та, попри все, вони все ж через графіку малих форм змогли своєрідно передати ідейний зміст нової влади, що задекларувала себе народною і спадкоємицею традицій великих пращурів козацької України з її демократичними, республіканськими традиціями, з її прагненням до свободи і волі, до самостійного розвитку.
Використана література:
ЦДАВО України. Ф. 1509. On. 5. Спр. 8. Арк. 82.
Вісник Генерального Секретаріату УНР. 1917. 6. 21 груд.