Історія, перспективи розвитку та класифікація стрілецької зброї
Історія, перспективи розвитку та класифікація стрілецької зброї
ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ СТРІЛЕЦЬКОЇ ЗБРОЇ
Важливим етапом, революційною подією у розвитку зброї та збройної боротьби стало застосування пороху як метального засобу і виникнення вогнепальної зброї.
Офіційною датою виникнення вогнепальної зброї, принаймні серед європейських народів, вважається XIV століття. На Русі вперше про неї згадує «Софій¬ський временник» у 1382 р. під час оборони Москви від татар та «Галицький часопис» у 1389 р.
У XIV столітті стрілецькою зброєю були гармати, зменшені настільки, що можна було стріляти з руки, їх називали ручницями або гаківницями: знизу виступав гак (мал. ).
Тоді ж з'явилися рушниці з ґнотовим замком: на Заході - аркебузи, на Русі - ручні пищалі (мал. 44).
На початку XVT ст. в арміях європейських держав ста¬ли використовувати досконаліші ґнотові рушниці-мушкети (мал. 45, 46). В Росії мушкети були на озброєнні у стрільців.
Велике значення для роз¬витку стрілецької зброї мав пе-; рехід від ґнотових та кременевих до колісцевих замків. Ця глад-; коствольна дульнозарядна зброя проіснувала до XIX ст.
Перші зразки нарізної зброї були створені ще у XVI ст., але через складність виготовлення на озброєння вони потрапили тільки у 60-х роках XIX ст.
Винахід у першій половині XIX ст. ударного замка і капсуля як засобу запалення метального заряду, паперового (у 60-х роках - металевого) унітарного патро¬на, удосконалення замків і ство¬рення затворів дали змогу під час Мілютінської військової реформи
переозброїти армію нарізними казеннозарядними кара¬бінами і гвинтівками (гвинтівка Мосіна, мал. 47).
Важливим етапом у розвитку стрілецької зброї було ство¬рення автоматичної зброї. Вона з'явилась наприкінці XIX ст. Першість у серійному виготовленні і практичному застосу¬ванні належить Росії. У 1913 р. В. Г. Федоров запропонував свій автомат, яким була озброєна рота 189-го Ізмаїльського полку під час першої світової війни (мал. 48).
Бурхливий розвиток автоматичної зброї відбувся у ро¬ки другої світової війни. Створено велику кількість піс-толетів-кулеметів, автоматів. Найбільше розповсюдження мав пістолет-кулемет Шпагіна (мал. 49).
У післявоєнний період на озброєння армії надійшли високонадійні, невеликих габаритів зразки легкої авто¬матичної зброї: самозарядний карабін Симонова (СКС), руч-
ний кулемет Дегтярьова, снайперська гвинтівка Драгунова (мал. 50), автомат Калашникова АК-47.
На, початку 50-х років розпочалась ера автомата Кала¬шникова (мал. 51) - найкращого зразка стрілецької зброї XX ст., модифікації якого є на озброєнні багатьох армій світу, в тому числі і Збройних Сил України.
ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ СТРІЛЕЦЬКОЇ ЗБРОЇ В УКРАЇНІ
Україна володіє значним інтелектуальним і виробни¬чим потенціалом. Продукція ВПК (військово-промислового комплексу) від ракетоносіїв (балістична ракета «Дніпро») і танків Т-84 до пістолетів визнається іноземними фахів¬цями однією з кращих у світі.
За останні роки було створено автомат «Сорока», який не має віддачі, пістолет-кулемет «Гоблін-1», який на відста¬ні 50 м пробиває 4,5 мм броні. Відомий «Узі» просто не в змозі конкурувати з нашим «Гобліним».