Історія створення Збройних Сил України

Незважаючи на різноманітні труднощі того періоду були закладені основи національного війська незалежної держави: за короткий термін були створені Міністерство оборони, Генеральний штаб, види Збройних Сил, системи управління, підготовки і всебічного забезпечення військ (сил) тощо.

Проте, з часом стало зрозумілим, що процес будівництва Збройних Сил лише починався. І справа тут полягала не тільки у тому, що у той період не було системного підходу та чітко визначеного, послідовного плану до розв'язання проблем військового будівництва, а й бракувало підготовлених кадрів для його розробки та реалізації.

Негативно вплинула на процес військового будівництва також часта зміна керівництва військового відомства. Так, з 1991 по 1996 роки змінилося три Міністри оборони і чотири начальники Генерального штабу. З початком формування Збройних Сил України було оновлено понад 70% керівного складу. Змінилися майже усі командувачі військ військових округів, армій, командири корпусів та дивізій.На розв'язання проблем того періоду наклалися труднощі, пов`язані зі значним міждержавним переміщенням військових кадрів. З 1991 по 1994 роки з України в інші держави було переведено близько 12 тисяч офіцерів та прапорщиків і понад 33 тисячі повернулося на Батьківщину.

Безумовно, головною причиною незадовільного виконання основних заходів будівництва Збройних Сил України було постійне зниження у Державному бюджеті України, як загальної частки видатків на національну оборону взагалі, так і, витрат на утримання Збройних Сил, закупівлю озброєння і військової техніки, проведення науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт зокрема.

Ці та інші чинники зумовлювали необхідність розробки обґрунтованої Державної програми будівництва та розвитку Збройних Сил України, яка б не лише визначила напрями та пріоритети будівництва національних Збройних Сил, а й - збалансувала б їх завдання, структуру, чисельність з потенційними воєнними загрозами та викликами національній безпеці України та сучасними економічними можливостями держави.

"Лiтопис незалежної України"

(основнi заходи в обороннiй сферi)

Рiк 1991

24 серпняПрийняття Верховною Радою постанови "Про вiйськовi формування України" "Верховна Рада постановляє: 1. Пiдпорядкувати всi вiйськовi формування, дислокованi на територiї республiки, Верховнiй Радi України. 2. Утворити Мiнiстерство оборони України. 3. Урядовi України приступити до створення Збройних Сил України, республiканської гвардiї та пiдроздiлу охорони Верховної Ради, Кабiнету Мiнiстрiв i Нацiонального банку України".

29 серпняРобоча зустрiч Голови Верховної Ради України Л. Кравчука з командувачами вiйськових округiв, флоту, армiй, командирами вiйськових з'єднань, якi дислокуються в Українi.

3 вересняПризначення Мiнiстром оборони України генерала К.П. Морозова (постанова Верховної Ради України № 1473-ХII).

7 жовтняУказом Президiї Верховної Ради України розташованi в Українi вiйськовi частини, пiдроздiли залiзничних вiйськ, вiйська урядового зв'язку КДБ СРСР, пiдроздiли цивiльної оборони, вiйськова технiка i майно МО СРСР пiдпорядковуються Мiнiстерству оборони України.

11 жовтняВерховною Радою України прийнято постанову Про Концепцiю оборони та будiвництва Збройних Сил України.

11 жовтняПостановою Верховної Ради було утворено Раду оборони України, до складу якої увiйшли Голова Верховної Ради, вiн же - Голова Ради оборони, Прем'єр-мiнiстр, голова Комiсiї Верховної Ради України з питань оборони i державної безпеки, державний мiнiстр з питань оборони, нацiональної безпеки i надзвичайних ситуацiй, державний мiнiстр з питань оборонного комплексу i конверсiї, мiнiстр оборони, мiнiстр закордонних справ, голова Служби нацiональної безпеки, командувач Прикордонних вiйськ, командувач Нацiональної гвардiї, начальник Штабу цивiльної оборони.