Основи загальновійськового бою
Основи загальновійськового бою
Бій як основна форма тактичних дій військ - це ор¬ганізовані й узгоджені щодо місця, часу, ударів, вогню і маневрів дії війська з метою знищення противника або відбиття його ударів чи виконання інших завдань в об¬меженому районі (мал. ).
Сучасний загальновійськовий бій ведеться об'єдна¬ними зусиллями усіх військ, які беруть у ньому участь із застосуванням танків, бойових машин піхоти, броне-, транспортерів, артилерії, протиповітряної оборони, літа¬ків, вертольотів та іншого озброєння і техніки.
ОСНОВНІ РИСИ ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВОГО БОЮ
Рішучість полягає в прагненні особового складу всі¬ма наявними засобами, за короткий строк і з найменши¬ми втратами знищити противника і здобути повну пере¬могу (мал. ). Це досягається всебічним знанням про¬тивника, сміливістю, наполегливістю і завзяттям особо¬вого складу при виконанні бойових завдань, швидким використанням наслідків вогневого удару, а також ре¬зультатів вогню своєї зброї, вмілими та ініціативними діями всього особового складу. Рішучість у бою забезпе¬чується також високими морально-бойовими якостями військовослужбовців, їхньою активністю й ініціативністю.
Напруженість і швидкоплинність. Сучасні умови бою вимагають від солдата великого напруження моральних і фізичних сил. Застосування в бою сучасних засобів зни¬щення і пересування, що мають велику потужність, обу¬мовлює швидкоплинність бою (мал. ). Це висуває нові, вищі вимоги до воїна; він має бути сильний духом,
морально загартований, добре фізично підготовлений і здатний переборювати будь-які труднощі й нестатки; повинен володіти непохитною волею до перемоги; захи¬щати командира в бою, бути готовим у випадку його по¬ранення чи загибелі взяти на себе командування підроз¬ділом; не залишати без дозволу командира своє місце в бою. В разі поранення воїн мусить вжити заходи щодо само- і взаємодопомоги і продовжувати виконання бойо¬вого завдання; якщо йому накажуть піти до медичного пункту, то треба взяти з собою особисту зброю.
Динамічність - це здатність до швидких переміщень сил і засобів з тим, щоб зайняти найвигіднішу позицію, порівняно з противником, для нанесення удару по ньому, при цьому поєднуючи вогневі дії з рухом (мал. ). Висо¬ка динамічність досягається виучкою особового складу, знанням своїх завдань, умінням робити правильні виснов¬ки з обставин, швидко приймати рішення і злагоджено діяти на полі бою. Виходячи з обстановки, що склалася, солдат повинен уміти знищувати противника вогнем з осо¬бистої зброї, озброєнням бойової машини, ручними оскол¬ковими гранатами, а в рукопашному бою штиком, прикла-
дом, піхотною лопаткою, прийомами нападу і самозахис¬ту, виявляти при цьому хоробрість, ініціативу і кмітли¬вість, допомагати товаришам (мал. ).
Швидкий перехід від одних дій до інших. Солдат завжди повинен бути готовий: оборонятися; за наказом ко¬мандира перейти у наступ; переслідувати противника стрімким маршем, як у пішому порядку, так і на маши¬нах; захоплювати вигідні рубежі; переходити до оборони. Усе це можливо лише тоді, коли солдат уміє використову¬вати місцевість, швидко виривати окопи, обладнувати ук¬риття, здійснювати маскування, долати загородження, пе¬решкоди і зони зараження, встановлювати і розміновувати протитанкові та протипіхотні міни, проводити спеціальну обробку.
Наземно-повітряний характер бою став можливим за¬вдяки значному підвищенню бойових можливостей військ, далекобійності та ефективності засобів знищення, тіснішій взаємодії авіації з наземними військами (мал. 124). Солдат завжди повинен бути готовий діяти в тактичному повітря¬ному десанті, розпізнавати повітряні цілі противника і вмі¬ло вести боротьбу з ними, знати бойові характеристики
танків, інших броньованих машин і протитанкових засобів противника, їх сильні і слабкі сторони, особливо найбільш уразливі місця.
Одночасні потужні вогневі дії на велику глибину. Не¬залежно від того, де перебуває солдат - на передньому краї чи в глибокому тилу, він повинен постійно бути гото¬вим захищатися від вогневих дій противника (мал. ).
ВИДИ ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВОГО БОЮ