Прийоми і правила стрільби з малокаліберної гвинтівки

Заряджання малокаліберної гвинтівки проводиться так: відкривши і відвівши затвор, узяти патрон за головку великим і вказівним пальцями правої руки і підштовхнути його вперед, поки закраїна гільзи не наштовхнеться на то¬рець ствола; закрити затвор.

Прикладка малокаліберної гвинтівки здійснюється таким чином. Лікоть лівої руки відводиться точно під гвинтівку, передпліччя цієї ж руки просовується вперед настільки, щоб цівка лежала не на пальцях, а на долоні лівої руки між великим і вказівним пальцями. Правою

рукою взяти приклад і встановити його на плече так, щоб відчувалося прилягання до плеча усього затильни¬ка, а його середина впиралась у виїмку плеча. Далі кис¬тю правої руки без напруження охопити шийку прик¬лада, а вказівний палець накласти першим суглобом на спусковий гачок і лікоть вільно опустити на землю (під¬логу). Голову трохи нахилити вперед і, не напружуючи шию, праву щоку прикласти до верхньої частини прик¬лада (мал. ).

Приготувавшись до стрільби, потрібно перевірити правильність прийнятого положення (мал. ). Закін¬чивши прикладку, прицілитись, потім заплющити на декілька секунд очі, після чого, розплющивши праве око (або ліве, якщо стрілець лівша), подивитися, як спрямо¬вана гвинтівка відносно мішені. Якщо мушка відхилила¬ся наліво від точки прицілювання, то весь корпус слід подати вліво, не пересуваючи лівого ліктя. Якщо гвин¬тівка спрямована вправо, то потрібно зробити те саме, але тепер у правий бік. Якщо гвинтівка спрямована нижче точки прицілювання, то слід увесь корпус подати назад, не пересуваючи ліктів з місця, і, навпаки, якщо гвинтівка спрямована вище, то корпус подати вперед.Правильним вважається положення, якщо під час перевір¬ки мушка залишається точно під точкою прицілювання.

При стрільбі лежачи можна користуватися упором - мішечками з піском чи тирсою (мал. ). При стрільбі з упора кисть лівої руки кладеться на упор, а на неї кладеть¬ся цівка гвинтівки. Корпус зміщується вперед або назад доти, поки не займе зручне для себе правильне положення.

У стрілецькій практиці відомий ще один прийом стрільби з упора. Він відрізняється від попереднього тим, що гвинтівка кладеться на упор, а ліва рука під¬тримує приклад знизу.

Прицілювання - це надання каналу ствола напряму, необхідного для того, щоб уразити ціль. Вико¬нується прицілювання за допомогою прицілу та мушки.

При стрільбі з відкритим приці¬лом для прицілювання необхідно зажмурити ліве око, а правим дивитися крізь проріз прицілу на мушку і вста¬новлювати-її таким чином, щоб її верхівку було видно в центрі прорізу прицілу на одному рівні з краями. Таке по¬ложення мушки називається рівною мушкою. Головну увагу приділяють правильному положенню мушки в про¬різу прицілу і лише періодично, для уточнення прицілю¬вання, переключають зір на точку прицілювання.

При стрільбі у ціль із чорним колом («яблучком») (мал. ) рекомендується прицілювання здійснювати з невеликим просвітом, щоб під час прицілювання можна було чітко бачити обріз «яблучка» (мішені) і верхівку мушки. Величина просвіту залежить від особливостей зо¬ру стрільця і має бути однаковою при кожному пострілі. Характерні помилки в прицілюванні стрільців-почат-ківців показано на малюнку 63. Отже, за рівної мушки кулі потрапляють у ціль. Якщо мушка дрібна, то кулі підуть нижче; якщо мушка велика, то кулі підуть вище; якщо мушка спрямована вправо, то кулі підуть вправо; якщо мушка спрямована вліво, то кулі підуть вліво. Коли гвинтівка завалюється в той чи інший бік, то відповідно у той бік і вниз буде відхилення.

На влучність стрільби суттєво впливає дихання стрільця. Якщо не затримати дихання під час спускання курка, зброя матиме значне коливання по вертикалі і го¬ризонталі, бо приклад при видиху опускається, а ствол піднімається, а при вдиху - навпаки. Щоб цього не від¬бувалося, необхідно в момент прицілювання і спуску кур¬ка затримати дихання. Перед спуском курка треба зро¬бити вдих, а потім неповний видих і затримати дихання на 7-10 секунд. Цього часу цілком достатньо, щоб пра¬вильно прицілитися і зробити плавний спуск курка.

Спуск курка. Основою влучного пострілу є поєднан¬ня сталого положення зброї, правильного прицілювання і спуску курка. Можна добре і правильно прицілитися і затримати вчасно дихання, але якщо різко натиснути на

спусковий гачок, то куля полетить з великими відхилен¬нями, бо різкий рух пальця зіб'є наводку. Тому потрібно після затримки дихання плавно і рівномірно натискати на спусковий гачок, одночасно стежачи за правильним положенням мушки в прорізу і точкою прицілювання. Вказівний палець слід накладати на гачок першим суг¬лобом, а сила тиску пальця повинна бути рівномірно спрямована вздовж осі каналу ствола. При неправиль¬ному положенні пальця на гачку сила тиску спрямову¬ється під кутом, що призводить до зміщення гвинтівки, і приціл збивається.