Ручні осколкові гранати
УДАРНО-ДИСТАНЦІЙНИЙ ЗАПАЛ
При звільненні важеля (14) під дією пружини (17) удар¬ник вдаряє жалом (15) в капсуль-запалювач КВ-Н-1 (25), який викликає запалювання піротехнічних сумішей (23) і піротехнічної уповільнювальної суміші (27). Піротех¬нічні суміші швидко згоряють, і стопори (21) під дією пружин переміщаються в бік заглушки (24), вивільняючи движок (5). Движок пересувається пружиною і подає кап¬суль-запалювач КВ-Н-1 (4) під жало інерційного пристрою (8). При падінні на землю (при зустрічі з перепоною) ван¬таж (13) долає опір пружини (19), і жало (8) викликає спра¬цювання капсуля-запалювача КВ-Н-1 (4), при цьому спра¬цьовує капсуль-детонатор Б-37 ( 20) і відбувається вибух.
У випадку неспрацювання по перепоні після вигорян¬ня піротехнічних уповільнювальних сумішей (27) через 3,2-4,2 с спрацьовує капсуль-детонатор Б-37 (20), а потім капсуль-детонатор 7К1 (1).
ПОВОДЖЕННЯ З ГРАНАТАМИ
Гранати переносять у гранатних сумках (мал. ). Запали тримають окремо від гранат, при цьому кожний запал загортають у папір або клоччя.Гранати і запали потрібно періодично оглядати. На корпусі гранати, на трубках запалу і на самому запалі не повинно бути вм'ятин та іржі. Кінці запобіжної чеки ма¬ють бути розведені і без тріщин на загинах. Запалами, що мають тріщини і зелений наліт, користуватися не можна.; Переносячи гранати, слід оберігати їх від поштовхів, ударів, вогню, бруду, сирості. Підмочені та забруднені гра¬нати і запали треба протерти й висушити під наглядом, командира. Не можна суши¬ти гранати біля вогню.
Заряджати гранату (встав¬ляти запал) дозволяється тільки перед її метанням.
Забороняється: розби¬рати бойові гранати й усу¬вати в них несправності; пе¬реносити їх без сумок або за кільце запобіжної чеки;. торкатися гранати, що не. розірвалася після метання.
ПРИЙОМИ МЕТАННЯ РУЧНИХ ОСКОЛКОВИХ ГРАНАТ
Метання гранати складається з підготовки до метання (зарядити гранату і зайняти вихідне положен¬ня) і самого метання. На навчальних заняттях з бойови¬ми гранатами одягають металеву каску.
Гранату заряджають за командою «Підготувати гра¬нати», а в бою, крім того, і самостійно.
Послідовність заряджання: дістати гранату із сумки лівою рукою, правою рукою зняти металевий ков¬пачок або вигвинтити пробку з трубки корпусу (мал., а). Тримаючи в лівій руці гранату, правою рукою дістати з гнізда сумки і розгорнути запал (мал. б). Вставити за¬пал у центральну трубку і загвинтити його (мал. 109, в). Граната готова до метання.
Метання ручних осколкових гранат проводиться з різних положень: стоячи, з коліна, лежачи, а також у русі з БМП, танка, бронетранспортера і в пішому порядку (тільки нас¬тупальних гранат). Для метання гранати вибирається таке місце і займається таке положення, щоб можна було зро¬бити кидок без перешкод, тобто щоб на шляху польоту гранати не було гілок дерев, високої трави, дротів тощо.
Гранату кидають за командою «Гранатою вогонь!», а в бою, крім того, і самостійно.
Послідовність метання: взяти гранату в пра¬ву руку і пальцями міцно натиснути на спусковий важіль (мал. а); продовжуючи натискувати на спусковий важіль, лівою рукою стиснути (випрямити) кінці за¬побіжної чеки (мал. б); утримуючи спусковий важіль у притисненому положенні, висмикнути запобіжну чеку (мал. , в), розмахнутись і кинути гранату в ціль (при метанні оборонної гранати одразу після кидка сховатись).
При метанні гранати стоячи з місця треба стати обличчям до цілі, взяти гранату в праву, а зброю в ліву руку (мал. , а), висмикнути запобіжну чеку, правою ногою зробити крок назад, зігнувши її в коліні, і, повер¬таючи корпус праворуч, зробити замах гранатою по дузі вниз і назад (мал. б); швидко випростуючи праву ногу і повертаючись грудьми до цілі, кинути гранату, проносячи її над плечем і випускаючи з додатковим рив¬ком кисті (мал. в). Вагу тіла в момент кидка перенес¬ти на ліву ногу, зброю енергійно відвести назад (мал. г).