Укриття населення в захисних спорудах

Укриття населення в захисних спорудах

Захисні споруди призначені для захисту людей від нас¬лідків аварій (катастроф) і стихійних лих, а також від ура-жальної дії зброї масового знищення і звичайних засобів ура¬ження та впливу другорядних чинників ядерного вибуху.

Захисні споруди розрізняють:

за призначенням - для захисту населення, розміщення органів управління (командного пункту - КП, пункту уп¬равління - ПУ, вузла зв'язку - ВЗ) і медичних закладів;

за місцем знаходження - вбудовані, відокремлені, метрополітен, у гірських виробках;

за терміном будівництва - зведені завчасно, швид-козведені;

за захисними властивостями - найпростіші укриття (щілини відкриті і перекриті), протирадіаційні укриття (ПРУ) і сховища.

УКРИТТЯ НАЙПРОСТІШОГО ТИПУ

У системі захисту населення особливе значення мають найпростіші укриття типу щілин. Це найбільш масові за¬хисні споруди, що можуть бути збудовані населенням у найкоротший термін. Щілини будують відкритими і пере¬критими. Відкрита щілина зменшує ймовірність ураження ударною хвилею (в 1,2-2 рази), світловим випромінюван¬ням і проникаючою радіацією. Перекрита щілина захи¬щає: від світлового випромінювання - повністю, від удар¬ної хвилі - у 1,5-3 рази, від проникаючої радіації і ра¬діоактивного випромінювання - у 200-300 разів, а та¬кож надійно захищає від осколкових і кулькових бомб, від запалювальних засобів.

Відкрита щілина - це зигзагоподібна траншея з кількох прямолінійних ділянок довжиною до 15 м. Глиби¬на її - 1,8 - 2,0 м; ширина: зверху - 1,1-1,3 м, на дні - 0,8 м. Будівництво щілини починається з розмітки і трасування, тобто визначення її плану на місцевості. Ко¬пають спочатку на ширину дна. В міру заглиблення посту¬пово підрівнюють крутизну, доводячи до потрібних пара¬метрів. Стінки (крутизну) щілини укріплюють дошками, жердинами, очеретом, іншими наявними матеріалами.

Коли є час і в разі потреби, щілину перекривають ко¬лодами, шпалами або малогабаритними залізобетонними плитами. Зверху покриття влаштовують шар гідроізоляції з толю, руберойду, хлорвінілової плівки або утрамбовують шар глини і насипають шар ґрунту товщиною 50-60 см. У перекритій щілині роблять вхід з однієї або двох сторін з дверима і тамбуром. Для вентиляції встановлюють ви¬тяжну коробку.

Нормальна місткість щілини - 10-15 чоловік (мал. ЗОа, 309, 310).

ПРОТИРАДІАЦІЙНІ УКРИТТЯ

Протирадіаційними укриттями (ПРУ) називаються негерметичні захисні споруди, що забезпечують захист людей в умовах надзвичайних ситуацій. До ПРУ можна віднести не тільки спеціально побудовані споруди, а й будівлі господарського призначення (погреби, підпілля, овочесховища), пристосовані під укриття, і звичайні жит¬лові будівлі (мал. 311, 312).

Захисні властивості укриттів визначаються коефіцієн¬том послаблення радіації, що залежить від товщини огоро-джувальних конструкцій, властивостей матеріалу, з якого виготовлені конструкції, а також від енергії гамма-ви¬промінювання. Наприклад, підвали дерев'яних будинків послаблюють радіацію в 7-12 разів, а кам'яних - у 200-300 разів.

У ПРУ, розрахованому на 50 чоловік і більше, повин¬но бути не менше двох виходів розміром 80x180 см, при¬чому бажано, щоб вони були розташовані в протилежних кінцях укриття під кутом 90° один до одного. Для підси¬лення захисних властивостей у приміщенні забивають вікна і зайві двері, насипають шар ґрунту на перекриття і роблять, якщо треба, ґрунтову підсипку ззовні біля стін, що виступають вище поверхні землі. Для герметизації приміщень ретельно замуровують тріщини, щілини, отво¬ри у стінах і стелі, біля вікон і дверей, припасовують двері, оббивають їх повстю, ущільнюють дверні рами валиком з повсті або з іншої м'якої тканини. Укриття, що вміщує до ЗО чоловік, провітрюється природною вентиляцією че¬рез припливний і витяжний короби. Для створення тяги витяжний короб встановлюють на 1,5-2 м вище приплив¬ного. На зовнішньому виводі вентиляційного короба роб¬лять дашок, а в припливному коробі - щільно підігнані засуви.