Зворотний зв'язок

київський танкодром

Про київський танкодром годі шукати згадки в популярних довідниках і державних музеях. Лише випадково можна наткнутися на таке повідомлення :”…1932 в районі станції Біличі почали оселятися сім’ї виселені з селища Берковець ,у зв’язку з побудовою там танкового полігону.”- повідомлялося в журналі Міністерства оборони України.

Щоб краще зрозуміти, де проходили межі київського танкодрому, згадаємо реалії відповідного періоду. На півночі природною межею було узлісся Пуща-Водиці та Синє озеро, еа заході траса Гостомельського шосе. На сході і півдні природних обмежень не існувало, мабуть танкове поле було обсаджене традиційними київскькими тополями.

Після остаточно закриття полігону на його місці з`явилося міське кладовище та нові садово-городні об`єднання, та п`ятиповерхові квартали масиву Нивки. Про все це можуть дізнатися відвідувачі музею ЦПР.

Майже нікому невідомо, що в середині 30-х років ХХ-го століття на цьому полі відбувались унікальні випробування танків Т-28 та БТ-7. Ось, наприклад, що згадує відомий радянський військовий діяч Ілля Дубинський:

„На Сирці 4-та окрема танкова бригада демонструвала... прорив укріпленної смуги.

Оце було видовище! Показували й долання танком смуги надовбів. Танк Т-28 зрушив з місця. Його права гусениця на мить зіткнулась з виступом метрового надовбу – машина дала ризикований крен ліворуч. Але ось уже ліва гусениця налітає на дубовий пеньок – і рівновагу відновлено. І так з одного надовбу на інший, зі звірячим ревінням мотору, брязкотом гусениць танк, керований вмілою рукою, немов хисткий човен на розбурханих хвилях, мчав уперед. Здавалось, що він не рухається по верхівках надовбів, а летить у повітрі.

Ось і останній надовб залишено позаду. Троміздкий танк, який у невмілих руках безперечно врізався би баштою в землю, припинив свій несамовитий політ. Грюкнув люк. З танка, посміхаючись (щоправда, з-під коркового шолома стікала кров) вискочив командир. Його зустріли бурею оплесків”.

Характеристика танка Т-28:

-маса, т – 28

-екіпаж, чол. – 6

-гармата, мм – 1х76

-кулемети, кількість, калібр (мм) – 4х7.62

-максимальна товщина броні, мм – 30

-максимальна потужність двигуна, кВт (л.с.) – 368 (500)

-максимальна швидкість, км/год – 37

-запас ходу по шосе, км – 220

Про „польоти” танка БТ-7 вже йшлося в першому випуску альманаху ЦПР. Спробуємо уявити собі, як в ті далекі роки, а саме в 1939-40 роках, відбували літню практику курсанти Київського танко-технічного училища. Це був саме той час, коли Головнокомандуючий Жуков в своїй відомій доповіді вимагав: „Маскування та брехня мають пронизувати навчання і виховання військ”

Слід зауважити, що тоді танки ніколи не залишалися на ніч на полігоні. До 1938 року не залишалися там і військові. Вже курсанти почали ставити намети, пізніше навіть казарми збудували. Під час проведення навчань з бойовою стріляниною полігон оточували вартові, не пропускаючи місцевих жителів з ближніх хуторів і сіл, які мали там городи та сінокоси. Щодня, крім вихідного, танкісти відпрацьовували водіння і стрільбу. Як правило, у навчаннях було задіяно 4-5, а то й10 машин.


Реферати!

У нас ви зможете знайти і ознайомитися з рефератами на будь-яку тему.







Не знайшли потрібний реферат ?

Замовте написання реферату на потрібну Вам тему

Замовити реферат