Ядерні аварії

ВСТУП

Ядерна енергетика бере свій початок з першої у світі атомної електростанції, яка була споруджена в колишньому СРСР під керівництвом І.В. Курчатова і введена до експлуатації 27 червня 1954 року (м. Обнінськ Калузької області).

Сьогодні в Україні працює 4 АЕС, які забезпечують понад 40 % валового виробництва електроенергії в країні. Україна, де відсутні великі нафто-газові родовища, а вугілля, яке добувається в східних регіонах з великих глибин і має велику собівартість навряд, чи колись зможе відмовитись від атомної енергетики як досить стабільного енергоджерела.

Але серед техногенних джерел надзвичайних ситуацій і аварій найбільшу небезпеку за тяжкістю ушкоджень, масштабами та тривалістю дії ушкоджуючих факторів є радіаційні катастрофи.

За час існування ядерної енергетики виникло більше 300 значимих аварій, їх наслідки в основному не виходили за межі самих ядерних об‘єктів. Проте були випадки, коли наслідки аварій носили поширений і навіть глобальний характер.

Враховуючи потенційну небезпеку ядерних об‘єктів для навколишнього середовища, оволодіння основами знань про атомну енергетику, ядерні аварії та їх наслідки необхідне фахівцям різних професійних груп, включаючи і медичних працівників.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЯДЕРНО-ПАЛИВНОГО ЦИКЛУ ТА ЯДЕРНИХ РЕАКТОРІВ.

Ядерно-паливний цикл характеризує послідовність операцій з радіоактивними матеріалами, що використовуються в ядерній енергетиці, і складається з таких технологічних процесів і відповідних їм об’єктів, як:

•видобування, подрібнення і концентрування уранової руди – уранові рудники збагачувальні фабрики;

•вилучення урану із уранової руди та його збагачення ізотопом з масовим числом 235 - радіохімічні підприємства;

•перетворення урану в паливо і виготовлення термовиділяючих паливних елементів (твелів) - підприємства атомного машинобудування;

•використання паливних елементів у ядерних реакторах;

•виділення з відпрацьованого палива накопиченого плутонію, невикористаного урану та інших радіонуклідів, які застосовуються в різних галузях виробництва (наука, техніка, медицина, тощо) - радіохімічні заводи;

•регенерація палива і виготовлення паливних елементів (твелів) – радіохімічні підприємства та підприємства атомного машинобудування;

•перевезення свіжого і відпрацьованого ядерного палива, радіоактивних матеріалів та відходів - спеціалізовані транспортні підприємства;

•зберігання палива, радіоактивних матеріалів та відходів - тимчасові сховища на окремих підприємствах та постійні сховища на пунктах захоронення радіоактивних відходів.

Слід відзначити, що в Україні, як в багатьох інших країнах світу, немає повного (замкнутого) ядерно-паливного циклу. Проте окремі елементи його функціонують. До них відносяться: видобування, подрібнення і збагачення уранової руди (уранові рудники), використання ядерного палива (енергетичні та дослідницькі реактори), зберігання відпрацьованого палива (сховища), перевезення свіжого та відпрацьованого палива і радіоактивних відходів (спеціальні транспортні підприємства), зберігання радіоактивних відходів (пункти їх захоронення) та деякі інші.

Підприємства по видобуванню та переробці уранових руд знаходяться в Дніпропетровській, Кіровоградській та Миколаївській областях.