Характеристика ядерної зброї
Характеристика факторів ураження ядерного вибуху.
Уражаючими факторами ядерного вибуху, що приводять до санітарних втрат серед особового складу військ (населення) є: ударна хвиля, світлове випромінювання, проникаюча радіація під час вибуху, радіоактивне зараження місцевості, електромагнітний імпульс, дія ядерного вибуху на психіку..
Ударна хвиля основний фактор руйнівної та уражаючої дії. Представляє зону стислого повітря, яка утворюється за рахунок сильного розширення газів у центрі вибуху і розповсюджується з великою швидкістю (надзвуковою). Радіус дії залежить від потужності та виду вибуху, рельєфу місцевості і може бути від 1 до 30 км. По характеру дії на людину ударна хвиля принципіально не відрізняється від звичайної зброї, але потужність значно вища. В залежності від величини надлишкового тиску розрізняють наступні ступені ураження та руйнування:
20-40 кПа – легкий ступінь ураження (легка контузія, синяк, тощо) та зона слабких руйнувань;
40-60 кПа – середній ступінь ураження (вивіхи кінцівок, контузії середньої важкості, кровотеча з вух, носа, тощо),
60-100 кПа – важкий ступінь ураження (сильні контузії, травми черепа та скелета, розриви органів черевної порожнини) та зона сильного руйнування;
>100 кПа – край важкий ступінь ураження (спостерігається пошкодження органів не сумісне з життям) та зона суцільного руйнування.
В залежності від виду вибуху та властивостей середовища, в якому він відбувається, окрім розглянутого уражаючого фактору можливі і інші, до яких відносяться сейсмічні хвилі у грунті, ударні хвилі у воді та поверхневі гравітаційні хвилі.
Сейсмічні хвилі виникають при утворенні зони сильного стиску у грунті, що має місце при наземних і підземних ядерних вибухах.Поширюючись в усі сторони від центру вибуху, сейсмічні хвилі призводять до руйнування і пошкодження підземних об'єктів, а також до коливання в поверхневому шарі землі, що нагадує землетрус.Руйнування споруд супроводжується виникненням механічних травм у особового складу військ та населення.
Підводний ядерний вибух супроводжується створенням у товщі води потужної ударної хвилі, а на поверхні води - гравітаційних хвиль (до 10-15 м висотою). Ударні хвилі у воді спричиняють руйнування підводних човнів і споруд, а поверхневі гравітаційні хвилі створюють затоплення берегової смуги.
Світлове випромінювання потужний потік ультрафіолетового (13%), видимого (31%) та інфрачервоного (56%) випромінювання. Оскільки ультрафіолетове випромінювання сильно поглинається повітрям, основну уражуючу дію створюють видиме та інфрачервоне випромінювання.Радіус дії світлового випромінювання в залежності від потужності та виду вибуху становить від 1 до 30 км. Швидкість розповсюдження – 10-20 с.
В залежності від величини світлового імпульсу опіки поділяються на 3 ступені важкості:
100-200 кДж/м2 викликає опік I ступеню (покрасніння та набряк шкіри);
200-400 кДж/м2– опік II ступеню (утворення пухирів);
> 400 кДж/м2 – опік III ступеню (омертвіння всіх шарів шкіри та прилеглих тканин).
Слід відзначити, що опіки у людей можуть виникати не лише від безпосередньої дії світлового випромінювання ядерного вибуху, але й внаслі- док пожеж, займання одягу та інших чинників.
При дії світлового випромінювання на орган зору можливі три види світлового ураження очей: