Організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт на обєктах народного господарства
План
1. Основи проведення рятувальних і інших невідкладних робіт
2. Особливості проведення рятувальних та інших невідкладних робіт в осередках ураження.
1. Основи проведення рятувальних і інших невідкладних робіт
Проблема запобігання виникнення надзвичайних ситуацій техногенного походження та ліквідації їх наслідків для України є однією з найактуальніших.
У післявоєнний період в Україні посилено розвивались виробництва хімічної промисловості, будувались атомні електростанції, впроваджувалися екологічно шкідливі технології. Незважаючи на велику кількість заходів, які здійснюються для забезпечення надійного функціонування промислових об'єктів, неможливо повністю виключити ризик виникнення аварійних ситуацій техногенного характеру. Не випадково у статті 8 Закону України «Про Цивільну оборону України» наголошено, що «Керівництво підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і підпорядкування забезпечує своїх працівників засобами індивідуального і колективного захисту, організовує здійснення евакозаходів, створює сили для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та забезпечує їх готовність до практичних дій, виконує інші заходи з ІДО і несе пов'язані з цим матеріальні та фінансові витрати».
Сутність рятувальних та інших невідкладних робіт – це усунення безпосередньої загрози життю та здоров’ю людей, відновлення життєзабезпечення населення, запобігання або значне зменшення матеріальних збитків. Рятувальні та інші невідкладні роботи включають також усунення пошкоджень, які заважають проведенню рятувальних робіт, створення умов для наступного проведення відновлювальних робіт. РІНР поділяють на рятувальні роботи і невідкладні роботи.
До рятувальних робіт відносяться:
– розвідка маршруту руху сил, визначення обсягу та ступеня руйнувань, розмірів зон зараження, швидкості і напрямку розповсюдження зараженої хмари чи пожежі;
– локалізація та гасіння пожеж на маршруті руху сил та ділянках робіт;
– визначення об'єктів і населених пунктів, яким безпосередньо загрожує небезпека;
– визначення потрібного угрупування сил і засобів запобігання і локалізації небезпеки;
– пошук уражених та звільнення їх з-під завалів, пошкоджених та палаючих будинків, із загазованих та задимлених приміщень;
– розкриття завалених захисних споруд та рятування з них людей;
– надання потерпілим першої допомоги та евакуація їх (при необхідності)
у лікувальні заклади;
– вивіз або вивід населення із небезпечних місць у безпечні райони;
– організація комендантської служби, охорона матеріальних цінностей і громадського порядку;
– відновлення життєздатності населених пунктів і об'єктів; – пошук, розпізнавання і поховання загиблих; .
– санітарна обробка уражених;