Роль і завдання цивільної оборони України в сучасних умовах

– планування використання наявних сил і засобів охорони здоров'я незалежно від-їхньої приналежності та форм власності;– розгортання у надзвичайних ситуаціях (умовах) необхідної кількості лікувальних закладів;

– забезпечення своєчасного застосування профілактичних препаратів;

– контроль" продуктів .харчування і води;

– завчасне створення та підготовка сил екстреної медичної допомоги та медичного захисту;

– накопичення медичних засобів захисту, спеціального майна та техніки;

– підготовка медперсоналу та загальне медико-санітарне навчання

населення;

– своєчасне виявлення загрози або факту біологічного зараження, його масштабів;

– комплекс адміністративно-господарських, режимно-обмежувальних, і спеціальних заходів.

У ході виконання заходів захисту від біологічних засобів зараження використовуються колективні та індивідуальні засоби захисту, запроваджується режим карантину або обсервації, проводиться знешкодження осередку ураження та екстрена профілактика.

Радіаційний та хімічний захист — це забезпечення людей засобами індивідуального захисту, організація і проведення спеціальної обробки, встановлення та дотримання типових режимів радіаційного захисту.

Радіаційний та хімічний захист досягається:

– завчасним накопиченням та утриманням у готовності засобів індивідуального захисту, приладів радіаційної, хімічної розвідки та контролю;

– своєчасним впровадженням у практику застосування засобів, способів і методів виявлення, оцінки масштабів надзвичайних ситуацій, зумовлених аваріями на радіаційне та хімічно-небезпечних об'єктах, застосуванням зброї масового ураження;

– розробленням типових режимів радіаційного захисту населення і функціонування об'єктів господарської діяльності в умовах зараження місцевості;

– завчасним застосуванням об'єктів комунально-побутового обслуговування і транспортних підприємств для/проведення санітарної обробки людей, а-також спеціальної обробки одягу, майна і транспорту.

Вперше перед Цивільною обороною поставлене нове завдання організації життєзабезпечення населення в умовах надзвичайних ситуацій, яке спрямоване насамперед на задоволення мінімуму життєвих потреб громадян, що потерпіли (можуть потерпіти). Від наслідків надзвичайних ситуацій, надання їм побутових послуг і реалізація соціальних гарантій на період проведення рятувальних та інших невідкладних робіт.

Виконання цього завдання передбачає:

– тимчасове розселення громадян, що потерпіли, в безпечних районах;

– організацію харчування в районах лиха і тимчасового розселення;

забезпечення населення, що потерпіло, одягом, взуттям і товарами першої необхідності;