Тутковський Павло Аполлонович
Народився 1858 р. в містечку Липовець Київської губернії. Закінчив фізико-математичний факультет Київського університету (1882 р.). 1884—1895 рр. працював консерватором геологічного кабінету університету. 1896—1904 рр. викладав у київських гімназіях. 1904—1913 рр. — інспектор, директор народних училищ на Волині.
З 1914 р. — професор Київського університету. Брав активну участь в організації Української Академії наук, українських університетів. 1919—1930 рр. — голова Фізично-математичного відділу УАН. З 1926 р. — організатор і перший директор Науково-дослідного інституту геології. 1918—1921 рр. — голова природничої секції Українського наукового товариства в Києві.
Внесок П.А.Тутковського в науку різнобічний. Він працював практично у всіх галузях науки про Землю. Багато його праць присвячено питанням мінералогії, петрографії, палеонтології, стратиграфії, регіональній і динамічній геології, четвертинним відкладам і проблемам четвертинного періоду, геоморфології, фізичній географії, етнографії та етнології, гідрогеології, корисним копалинам, крає- і ландшафтознавству, природному районуванню, науковій бібліографії та термінології. Характерною особливістю його наукової творчості було те, що більшу частину його багатющої спадщини (він опублікував понад 1000 праць) було присвячено Україні. Тому В.І.Вернадський називав П.А.Тутковського кращим знавцем неорганічної природи України.
Після закінчення 1882 р. університету П.А.Тутковський працював лаборантом мінералогічного кабінету. У 1880—90-ті роки минулого століття в щорічних відрядженнях від Київського товариства природодослідників він пройшов всю Правобережну Україну, зокрема Волинь і Полісся, детально вивчив геологічну будову цих регіонів.
Обставини змусили П.А.Тутковського 1896 р. покинути університет. Довгий час він працював викладачем київських гімназій і співробітничав у газеті «Киевское слово». Майже два десятиліття П.А.Тутковський був відірваний від університетських лабораторій і наукового оточення, але не припинив дослідницької діяльності. На початку нового століття він став позаштатним співробітником Геологічного комітету. За його завданням у 1900—1906 рр. проводив геологічну зйомку вздовж залізниці Київ-Ковель, а потім в межах 16-го аркуша Загальної геологічної мапи Європейської Росії, досконало вивчив природні особливості Україн-ського Полісся і Волині, які стали базою для наступних його теоретичних розробок.
1904 р. П.А.Тутковський прийняв пропозицію попечителя Київського навчального округу і був призначений інспектором, а 1909 р. — директором народних училищ Волинської губернії. Нова служба, хоч і була чиновницькою, давала змогу багато мандрувати і спостерігати природу Волині. Житомирський період його діяльності, який тривав дев’ять років, був тісно пов’язаний з Товариством дослідників Волині, одним з небагатьох тоді краєзнавчих товариств в Україні, заснованим 1899 р. Він знову провадив польові дослідження, регулярно виступав перед аудиторією. З 1909 р. Товариство дослідників Волині почало видавати свої праці, в кожному томі яких вміщувалось по декілька публікацій П.А.Тутковського. Незабаром він став віце-головою Товариства, багато зробив для розвитку його музею.
Важливою віхою в біографії П.А.Тутковського став 1911 р., коли він захистив у Московському уні-верситеті дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора географії. В тому ж році рада фізико-математичного факультету Казанського університету присудила йому науковий ступінь доктора мінералогії і геогнозії. Одержання наукових ступенів відкрило для П.А.Тутковського бажаний шлях до університету. З 1913 р. він почав викладати в Київському університеті, 1914 р. затверджений професором кафедри географії. Становлення цього навчального курсу в університеті пов’язане з його ім’ям. 1917 р. П.А.Тутковський створив при університеті Географічний інститут, який проіснував декілька років.
Важливу сторінку науково-організаційної діяльності П.А.Тутковського пов’язано з Українським науковим товариством. У квітні 1918 р. його обрано головою Природничої секції УНТ, за його ініціативою виникла низка нових секцій Товариства, почав видаватись журнал «Вісник природознавства». Українське наукове товариство у березні 1917 р. поставило питання про створення в Києві Українського народного університету. Це стало початком розвитку національної вищої освіти. П.А.Тутковський — один з найактивніших діячів цього процесу. Він був професором створеної у листопаді 1917 р. Української педагогічної академії, Українського народного університету. Як представник Українського наукового товариства взяв діяльну участь в роботі Комісії для вироблення законопроекту про заснування Української Академії наук, подав проект створення академічної кафедри географії, був обраний до першого складу академіків.У перші ж дні існування Академії наук П.А.Тутковського було обрано головою її правління, і перед ним постали найскладніші організаційні та господарські питання. Він очолив також науково-дослідницьку кафедру геології, а незабаром і створену на пропозицію В.І. Вернадського Комісію з вивчення природних багатств України. Його по праву вважають одним із засновників Національної бібліотеки Української держави (з 1919 р. — Бібліотека Української Академії наук під назвою Всенародна бібліотека України). 1921 р. П.А.Тутковського обрано головою Фізично-математичного відділу ВУАН, який він очолював до своєї смерті (1930).