Спiвзвучнiсть поезiї Iвана Франка з народнопiсенною творчiстю

У древнiм Львовi

Чи в Криворiвнi

Пiснi Франковi,

Слова чарiвнi.

/ О. Ющенко /

Протягом вiкiв пiсня живе серед людей, поруч з людьми. То весела, то сумна, то мужня, то лагiдна, вона супроводжує нас протягом життя. Це дуже добре знав Iван Франко - пiснi сильно вплинули на його творчiсть.

Франко народився в Галичинi, серед чарiвної карпатської природи, серед своєрiдних i поетичних людей з незайманими душами, з їх поезiєю та пiснею. Перш за все вiн чув пiснi вiд своєї матерi.

Потiм пiсня увiйшла в його твори - ми зустрiчаємо в них народнi мелодiї, фольклорну лексику, особливi художнi засоби. Досить згадати лише назви творiв Франка: "Ой, що в полi за димове?", "Ой, рано я, рано устану...", "Мiсяцю, князю...", "Ой, жалю мiй, жалю..." тощо. Та й слова "пiсня", "дума" присутнi в багатьох заголовках поезiй Франка: "Народна пiсня", цикл "Скорбнi пiснi", "Дума про Наума Безумовича" та багато iнших.

Близька до народнопiсенної лексика Франкових творiв. Земля, наприклад, у нього "всеплодющая мати". "Тяжко-важко вiк свiй коротати", "души золотiї", "по чистому полю", "неси мене, коню" - хiба не в народних пiснях ми зустрiчали вже цi словосполучення? Цей список можна продовжувати на багато сторiнок. З пiсень прийшли в його вiршi образи червоної калини або зеленого явора.

Пiсенне звучання поезiй Каменяра обумовлюється i вiдповiдними вiршовими розмiрами. "Бойовий" ямб та хорей творять мелодiку енергiйної, маршової пiснi:

Голос духа чути скрiзь:

По купних хатах мужицьких,

По версатах ремiсницьких,

По мiсцях недолi й слiх.

("Гiмн" - ямб)

Розложисто, мов вiдлуння в Карпатах, звучать вiршi-пiснi, написанi трискладовими розмiрами:

Земле моя, всеплодющая мати,

Сили, що в твоїй живе глибинi,

Краплю, щоб в бою сильнiше стояти

Дай i менi.

("Веснянка V" - дактиль)

Якщо ми звернемося до змiсту поезiї Франка, то помiтимо i зовнiшнiй, i внутрiшнiй зв'язок з народною творчiстю. В деяких творах прямо використано теми народних легенд, переказiв, казок, повiр'їв.